З молитвою до воцерковлення

Як запрошують священика для виконання треб

Якщо Ви особисто знайомі зі священиком, то його можна запросити по телефону. Під час телефонної розмови, як і при зустрічі, не говорять священикові: "Здрастуйте", але починають розмову так: "Благословіть, отче". І далі коротко, лаконічно повідомляють мету дзвінка. Закінчують розмову подякою і знову: "Благословіть". Якщо Ви особисто не знайомі зі священиком, то Вам треба прийти до церкви і з'ясувати у свічній лавці, що необхідно приготувати для тієї чи іншої треби. У визначений день приходу священика треба прибрати у квартирі, вимкнути телевізор, музику, одягтися належним чином. Якщо є домашні улюбленці, вивести їх до іншої кімнати. В залежності від треби, готувати необхідно різні церковні предмети. Наприклад, якщо Ви запрошуєте священика, щоб причастити хворого, необхідно придбати свічі, чисте полотно, воду. Якщо Ви маєте намір пособорувати хворого, крім усього вище перерахованого, треба приготувати вату, олію, вино. Коли ж священик приходить, щоб відспівати спочилого, то треба приготувати свічі, дозвільну молитву, похоронний хрест, покривало, ікону (все це можна придбати у храмі). Для освячення будинку треба свічі, олія, свята вода. Після звершення треби священикові можна запропонувати чашку чаю чи кави. Цим самим у Вас з'явиться можливість поспілкуватися зі священиком у невимушеній обстановці.
 

Про поведінку парафіян, які несуть послух при храмі

Послух при храмі - це торгівля свічами, іконами та іншими предметами церковного вжитку, прибирання храму, охорона території, спів, прислуговування у вівтарі. Послуху Церква надає великого значення. Працювати при храмі - це справа богоугодна. Але вона ускладнюється тим, що швидко з'являється звикання до святині, той, хто несе послух при храмі, починає відчувати себе за малим не хазяїном (хазяйкою) у церкві, а прихід починає здаватися своєю вотчиною. Так недалеко і до зневага до всього, що оточує таку людину. Варто пам'ятати, що Святі Отці ніде не говорять про те, що слухняність вище любові. І якщо Бог є Любов, як можна уподобитися Йому, самому не виявляючи любові? Брати й сестри, які несуть слухняність у храмах, повинні бути зразком лагідності, смиренності, незлобивості, терпіння. І самої елементарної культури: наприклад, уміти відповідати на телефонні дзвінки. Кому доводилося телефонувати у храми, знає, про який рівень культури йдеться, - часом, телефонувати більше не хочеться.
 

Про одяг

Церква - це особливий світ, зі своїми правилами. Тому в храм треба одягатися згідно з тими поняттями, які проголошує Церква. Перш за все, одяг, по змозі, має бути святковим і водночас стриманим. Жінки не повинні бути у брюках, коротких спідницях, а у довгих чи у платтях, обов'язково мають бути в головних уборах, без помади на губах. Для чоловіків не личить заходити в храм у шортах, тенісках, у сорочках з короткими рукавами, від них не повинно пахнути тютюном. Питання зовнішнього вигляду - це не лише питання етикету, але й благочестя. Звичайно, все це на перший погляд здається занадто суворим. Зрештою, Господь дивиться не на вбрання, а на наше серце. Йдучи до храму, ми йдемо до Бога і Йому несемо своє серце, свої болі і немочі. І в якому вбранні ми будемо - важливо, але ще важливіше наше щире і відкрите серце.
 

Цікаво знати, що...

Ієрархічно сану архімандрита в чорному духівництві відповідають у білому духівництві митрофорний протоієрей і протопресвітер (старший священик у кафедральному соборі). Виникає питання, як їх розрізнити. Підказку дає хрест, що носить священик: хрест із прикрасою - обов'язково протоієрей, позолочений - або протоієрей, або ієрей, срібний - ієрей.

Етикетне слово "спасибі" - це скорочений варіант від "спаси Бог". Але у православних прийнято промовляти повну формулу подяки - "спаси Господи".