Віра і культура
За благословенням
Блаженнішого
Володимира
Митрополита Київського і всієї України

 

Інтернет-версія газети
"Віра і культура"

Архів   Рубрики

№ 3

№ 4

№ 5


 
Живий літопис Живий літопис

БОГОСЛУЖБОВА МОВА

    Рідна наша церковнослов'янська мова - нелегка. Науковець А. Махотін наголошує, що при вимові та навіть читанні затрати розуму і серця потрібні більші, аніж сучасними мовами. Тут не досить перебігтися поглядом, але потрібно вникнути, підкоритися і смиренно увійти у внутрішній ритм урочистого глагола. Це буквально означає змінити свій стиль мислення. Слово, правильно прочитане за внутрішніми законами слов'янської мови, проникає в душу набагато глибше. Тоді віддача у читанні стає повною, а розум, тікаючи від стороннього, лине до головного. Ось чому так важливо знати богослужбову мову нашого народу від діда-прадіда. Сьогодні завдяки матеріалу священика Андрія Ткачова (“Свiтло Православ'я”) ми переконаємося, наскільки важливим є благоговійне пізнання рятівного джерела - Господнього Слова прадавньою мовою і правильного перекладу сучасною українською мовою.

Існуючі Біблії на українській мові задовільняють тільки поверхневу релігійну зацікавленість. Не будемо голослівними. Ось текст Першого послання до Тимофія глава 3: "Бог явися во плоти, оправдася в Дусі, показася ангелом" (вірш 16). Зміст ясний:йдеться про явлення Бога во плоті, тобто пришестя в світ Господа Ісуса Христа, якe пізнається по силі Духу, Котрим супроводжуєтся. А ось цей же текст з Біблії "на українську наново переладеної": "Хто в тілі з'явився Той оправдався Духом, Ангелам показався...". Ми маємо справу з підміною тексту в бік догматичної аморфності. Ясне і просте слово про Боговтілення замінюється віршиками незнати про що. В контексті новітніх перекладів, коли фемішстки замість "Отче наш" голосують за редакцію "Мати наша", а єговісти планують зробити генеральну "чистку" Святого Письма на користь іудаїзму, такі помилки не сприймеш як випадковість.

Людину, знайому з богослов'ям неприємно вражає змішування таких понять як "тіло" і "плоть". Слов'янською, як бачимо, - "во плоті", а українською - "в тілі". В іншому місці Святого Письма, а саме в Євангелії від Іоана те саме: "І Слово сталося тілом" (Ін. 1, 14), тоді як у слов'янській Біблії: "І Слово плоть бысть". Така необережність зі словами показує необізнаність перекладачів з богословською термінологією. В грецькій мові плоть ("сарка") відрізняється від тіла ("сома"). Так само відрізняються ці терміни і в латинській мові.

Ніколи апостол Павло не називав Церкву "плоттю", а тільки Тілом Христовим. Слово "тіло" підкреслює принцип організованості, оформленості, підлеглості окремих частин центру. Слово "плоть" говорить про природу, підкреслює певну аморфність її. "Їсти Плоть і пити Кров Ісуса Христа" означає бути причасником Його природи, а слова "Браття, ви єсте Тіло Христове" (ІКор. 12, 27),-означають належність до Церкви. Так само не однаково буде в молитві "Богородице Діво, радуйся..." сказати "Благословенна ти в женах" чи "благословенна Ти між жінками". Саме слово "жінками" - проказують на молитві нинішні уніати та деякi розкольники. "Жена" - це ім'я всієї жіночої статі, ім'я, яке обіймає всю стать від дівчат до бабусь. А "жінка" -це назва конкретного фізіологічного стану, для Богородиці - чужого.

Апологети нових перекладів говорять, що люди не розуміють церковний текст. "А що ж вам не дає?" - запитує читача "Києво-Печерський листок", - "кожен християнин має бодай 10 років освіти. Цього досить, аби за 2-3 тижні вивчити 50 загадкових церковнослов'янських архаїзмів". Хочеться запитати: а сто років раніше чому їх розуміли? Тому що освіченість у наших благочестивих предків виходила з духовного виховання, а в нас?..

за публікаціями "Світло Православ'я"
та "Християнська родина"
№ 4
серпень 2000 року

Зміст номера:

"Володимире, князю великий"

Предстоятель очима синів духовних

Благословися святиня сія

І постане знову святиня Херсонесу

До огляду православної періодики

Диякон Андрій Кураєв.
"Про віру і знання"

Заповідь одна - любити

Митрополит Володимир.
Во єдину, святу, соборну і апостольську

Пастир і паства

Про тайну створення Всесвіту

Богослужбова мова

Православна родина - домашня церква

Що слід пам'ятати християнину?

Старий і місто

Новини звідусіль

 
 
 

Газета "Вiра i культура"
Заснована парафією Різдва Христового в Харківському р-ні м. Києва.
Реєстраційне свідоцтво Кі№460 видане Міністерством iнформації України 22 лютого 2000 року.

Головний редактор:
прот. Василій Біляк
Над випуском працювали:
Ірина Білецька,
Олексій Аксьом,
Тарас і Оксана Андрусевичі,
а також члени братства
св. Димитрія Ростовського
Cвято-Кирилівського храму

Художники:
Олег та Наталя Степанови
Інтернет-навігатор:
Валентин Пономаренко

Адреса “ВіК”:
03015 Київ,
вул. Івана Мазепи, 25.
Духовна Академія.
Ігумену Гавриїлу для "ВіК" (“Віра і культура”).
E-mail:
irina@beletsky.sita.kiev.ua

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 

Співпрацюйте з нами на сторінках наших видань "Православна газета", "Кирилиця", "Камо грядеши" "Віра і культура".

Дописувачів "ВіК" запрошуємо до співпраці в рубриці "2000". Надсилайте нам короткі повідомлення про ювілейні події з ваших єпархій.
 


 

На початок сторінки

Hosted by uCoz