СВЯТИЙ КЛИМЕНТ —
УЧЕНЬ АПОСТОЛА ПЕТРА

В Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври зберігаються мироточиві глави святих. Серед них — голова Священомученика Климента Римського, з якою пов'язана дивна історія.

Після свого хрещення у Херсонесі, за свідченням Якова-чорноризця, рівноапостольний князь Київський Володимир Великий приніс із собою до Києва і віддав у Десятинну церкву святі ікони, чесні хрести і "на благословення собі" та на освячення всім людям своїм мощі святого Климента, папи Римського, і його учня Фіва, а також мощі інших святих…

Без сумніву, мощі святого Климента були перенесені до Києва не у повному складі, оскільки відомо, що в 866 році частина їх була віднесена в Рим слов'янськими першовчителями Кирилом і Мефодієм. Як би там не було, про голову святого Климента згадують літописи від 1147 року, коли Собор руських єпископів поставив у митрополити Климента Смолятича. Невідомо, куди поділися ці священні залишки під час татарського нашестя на Київ (1240 рік), письмових джерел про це немає. Проте існує передання, за яким відомо, що хоча мощі святого Климента було втрачено, його голова збереглася і досі перебуває у Далеких печерах Києво-Печерської Лаври. Підтвердженням цього є те, що голова Климента мироточить.

Мироточиві голови

Про них згадується ще у стародавніх патериках, зокрема, Печерському сказано, що крім святих мощей, які у цілому вигляді, у печерах знаходяться і мироточиві голови. Будучи сухими і шкірою невкритими, вони незрозумілим для людини чином розточують із себе олію, або миро, і притому миро не просте, а з Божественним даром зцілення всіляких хвороб усім, хто з вірою приходить і помазується ним. "Ці голови без сумніву належать святим людям і самі святі, як і нетлінні та мироточиві мощі святих Миколи-чудотворця, Димитрія Мироточивого, а також святого Климента та інші, які розточують миро".

Климент Римський

Ім'я Климента Римського належить до найславніших і найповажніших імен стародавньої Церкви. Священномученика Климента називають також і мужем Апостольським, іноді навіть апостолом, оскільки він разом із святими Апостолами Петром і Павлом проповідував Євангеліє і добре послужив утвердженню Святої Церкви.

Климент був наступником Апостола Петра, єпископом (папою) Риму і помер мученицькі. Його поважають святим, великим зразком істинного християнина Церкви І-ІІ століть, як Православна, так і Католицька Церкви.

Святий Климент народився в Римі. Його мати з двома старшими синами вирушила в подорож на судні, яке під час сильної бурі потерпіло аварію. Мати врятувалася і знайшла притулок у однієї жінки. Дивом врятувалися і сини, про що мати не знала. Дітей захопили розбійники і продали в рабство в Кесарію Стратонійську, жінці на ім'я Іуста, котра полюбила братів як власних дітей. Тут вони почули проповідь Апостола Петра і увірували в Христа.

Климент жив під наглядом вихователів. Позбавлений батьківської ласки і любові, він ріс сумним і задумливим. Почувши від одного християнина про Ісуса Христа, Климент вирушив туди, де проповідували святі Апостоли. В Олександрії він слухав Апостола Варнаву, а в Кесарії Апостола Петра, після чого увірував у Христа, прийняв від Апостола Петра хрещення і приєднався до його учнів. Потім він був співробітником (так за Біблією) Апостола Павла, котрий згадує Климента у своєму Посланні до Филип'ян (4:3).

Несподівано Климент зустрівся із своїми батьками і братами. Все сімейство прийняло Христову віру і повернулося до Риму, де вело благочестиве життя, стараючись розповсюдити віру Христову. Самим Апостолом Петром Климент був обраний за своє доброчесне життя єпископом Риму. У проповіді християнства він не обмежувався Римом, а доходив до інших місцевостей. Ревність Климента у наверненні до Христа заможних громадян Риму викликала незадоволення імператора Трояна, і той в 90-х роках нашої ери заслав єпископа у Тавриду (нині Крим), у каменоломню поблизу Херсонеса. Там Климент знайшов близько 2 тисяч християн, бо ще в 40-х роках у цих місцях проповідував брат Петра Апостол Андрій Первозваний. Вони також були засуджені на роботу в каменоломнях і потерпали від нестачі води. Тоді Климент молитвою відкрив їм джерело води, що привело до Климента багато людей з навколишніх міст і сел. Троян, почувши про апостольську діяльність Климента в Тавриді, наказів утопити його в морі з якорем на шиї, що і було зроблено в 101 році.

У царювання імператора Михайла і його матері Феодори святі рівноапостольні Кирило і Мефодій, які йшли через Херсонес на проповідь слова Божого, набули мощі святого Климента і поклали їх у Херсонесі в храмі святих Апостолів. Частину цих мощей вони перенесли до Риму і поховали в церкві Сан Клементе, де вони перебувають й досі.

День пам'яті святого Климента Православна Церква відзначає 25 листопада за старим стилем (8 грудня за новим). Ми повинні бути вдячними, що наші предки, отці Церкви зберегли до наших днів цю велику святиню — голову святого Климента. Можна лише надіятись, що миро Климента зцілить не тільки наші тілесні хвороби і душу, а й запалить у наших серцях те безсмертне полум'я, яким жив святий Климент.

Свідчення Божественної благодаті

Голова священомученика Климента завжди славилася як мироточива, і коли вона потрапила до Києво-Печерської Лаври, почала особливо мироточити, тому й стала найвідомішою. Мироточиві голови у київських печерах зберігаються у скляних і срібних посудинах. Миро, або олія, яке розточується з голови, є свідченням Божественної благодаті і милості Божої. З моменту, коли в рік святкування тисячоріччя хрещення Русі лаврські печери було знову передано Церкві, голови почали мироточити знову, причому, настільки сильно, що буквально плавали в олії.

Про це дізналися вчені і дослідили миро. Результати досліджень, які проводилися в медінституті, були приголомшуючими.

Виявилося, що миро є високоочищеною олією, воно не містить вищих жирних кислот і може тривалий час перебувати на відкритому повітрі. Науковці не можуть пояснити, завдяки чому ця олія не окислюється, і тим більше — звідки вона береться. У складі олії виявлено велику кількість білків, екстрагованих за допомогою води, тобто водорозчинних білків — альбумінів, глобулінів, які не можуть перебувати в черепі понад тисячу років. Це таємниця, диво, коли з голів давно померлих святих людей виділяється білок. От як Господь прославляє своїх святих, не тільки на небі, але і на землі, тіло їх стало начебто джерелом благодаті і виділяє миро.

У Далеких печерах спеціально призначений чернець збирає у спеціальний посуд краплини мира, яке з'являється на головах святих, особливо на голові святого Климента. Раніше цим миром помазували пророків і царів на царювання. Тепер же чернець помазує ним людей після служби або читання акафісту на знак того, що Господь освячує наш розум, освячує наші думки, очищує наші серця.

Священномучениче Клименте моли Бога о нас!