БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Діва Марія з 3-х років жила при Єрусалимському храмі, навчалась, працювала і проводила час в молитві.
Коли Вона виросла (14 років), то за звичаєм, Її повинні були видати заміж. Але Вона сказала, священикам, що дала обітницю ніколи не виходити заміж і присвятити своє життя Богу. Тоді Марію, по велінню Божому, обручили далекому родичу, 80-и літньому вдівцю, тесляру Йосипу, що проживав в місті Назареті, щоб він піклувався і зберігав Її дівоцтво.
Один раз, коли Вона була одна, з'явився Їй Архангел Гавриїл і сказав: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між жінками". Вона ж, побачивши його, смутилася від слів його і міркувала, що це було за вітання. І сказав Їй Ангел: "не бійся, Марія, тому що Ти знайшла благодать від Бога: і от, зачнеш у чреві, і родиш Сина, і наречеш Йому ім'я: Ісус; Він буде великий і наречеться Сином Всевишнього, і Царству Його не буде кінця". Марія ж сказала Ангелу: "як буде це, коли Я чоловіка не знаю?" Ангел сказав Їй у відповідь: "Дух Святий найде на Тебе, і сила Вишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим". Марія зі смиренням сказала: "Я раба Господня; так буде Мені по слову твоєму” (Лк. 1:28-35,38).
ВХІД ГОСПОДЕНЬ У ЄРУСАЛИМ
Після воскресіння Лазаря, за 6 днів до єврейського Пасхи, Ісус зробив урочистий вхід у Єрусалим. “На інший день безліч народу, що прийшли на свято, почувши, що Ісус йде в Єрусалим, узяли пальмові галузі, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословенний прийдешній в ім'я Господнє, Цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши молодого осла, сів на нього, як написано: Не бійся, дщерь Сионова! Се, Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. Учні Його спершу не зрозуміли цього; але коли прославився Ісус, тоді згадали, що було так про Нього написане, і це зробили Йому. Народ, що був з Ним колись, свідчив, що Він вивів із труни Лазаря і воскресив його з мертвих. Тому і зустрів Його народ, тому що чув, що Він створив це чудо” (Ів. 12:12-18).
Урочистий вхід Господень у Єрусалим показав, що Він є щирий Христе Цар, і йде на смерть добровільно...
Це свято називається ще і Вербною Неділею, тому що в цей день за всеношною службою (чи за ранковою), роздають прихожанам освячені галузі верби чи інших рослин. Ми, тримаючи в руках перші галузі, що навесні розпускаються, прославляємо Спасителя як Переможця смерті; тому що Він воскрешав померлих і в цей самий день входить у Єрусалим для того, щоб вмерти за наші гріхи і воскреснути і тим врятувати нас від вічної смерті і вічних страждань.
|
|
|
№ 11
квітень 2002 року
Зміст номера:
Благовіщення Пресвятої Богородиці
Чому нам потрібно поститися?
Пост - время покаяния
Хресний шлях Христовий
Любов завжди на хресті, бо у ній - Воскресіння
Образ Христа. Іконографична типологія
Давньоруський храм. Cтиль і символіка
Таинник покаяния
Одяг віри і спасіння
Поминання спочилих
Константин Кинчев: "У меня один Учитель - Иисус Христос"
Открыта памятная доска к 100-летию со дня рождения прот. Алексея Глаголева
Cвяткування 5-и річчя парафії Різдва Христового
Настанови святих отців
К Тебе, Спаситель, обращаюсь
Газета "Вiра i культура"
Заснована парафією Різдва Христового в Харківському р-ні м. Києва.
Реєстраційне свідоцтво Кі№460 видане Міністерством iнформації України 22 лютого 2000 року.
Головний редактор:
прот. Василій Біляк
Над випуском працювали:
Ірина Білецька,
Сергій Довганич, Віктор Яценко,
Тарас Андрусевич
Худ. дизайн:
Олег та Наталя Степанови
Влас. кор.:
Олександр Андрущенко
Адреса “ВіК”:
03015 Київ,
вул. Шумського, 3.
Храм Різдва Богородиці,
для ВіК (“Віра і культура”).
E-mail:
tarasiy@ukrpost.net
irina@beletsky.sita.kiev.ua
Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
Співпрацюйте з нами на сторінках наших видань "Православна газета", "Кирилиця", "Камо грядеши" "Віра і культура".
Дописувачів "ВіК" запрошуємо до співпраці. Надсилайте нам короткі повідомлення про ювілейні події з ваших єпархій.
|
|
|