СВЯТИЙ ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ, АРХІЄПИСКОП КЕСАРІЙСЬКИЙ

Святий Василій Великий народився в Каппадокії близько 330 року і походив від побожніх батьків. Особливий вплив мала на нього мати Єммелія і бабуся Макрина. Він здобув добру освіту в Афінах, де навчався разом із своїм приятелем Григорієм Богословом. Повернувшись до свого краю, Василій прийняв святе хрещення (за тодішнім звичаєм хрещення приймали вже дорослими) і відвідав пустелі Сірії, Месопотамії, Палестини і Єгипту. Йому до вподоби було пустельне чернече життя, і в одному відлюдному місті він заснував монастир, де й подвизався разом з другом юності Григорієм Богословом. Кесарійський єпископ Євсевій викликав Василія з пустелі і поставив його пресвітером, а в 371 році, по смерті Євсевія, святий Василій зайняв Кесарійську кафедру.

Протягом своєї святительської служби Василій Великий провадив постійну боротьбу з аріанами, котрих узяв під свій захист імператор Валент. Валент кілька разів намагався схилити його до аріанства, але ніякі умовлення і навіть погрози не могли похитати переконань святого Василія. "Вигнання я не боюсь, - сказав він одного разу імператорському префектові Модесту, - бо земля не моя, а Божа; навіть смерті не боюсь, бо вона скоріше приведе мене до Бога". Постійні труди і боротьба з аріанами вкрай виснажили сили святого Василія, і на 50-му році життя він помер (379 р.). Церква вшанувала його, так само як і Афанасія, іменем Великого. Твори Василія Великого дуже численні, найвідомішими з них є "Бесіди на шостоднів” (про створення світу). Крім того, святий Василий залишив нам чин літургії. Пам'ять святого Василія, Свята Церква, вшановує 1 січня (н.ст. 14 січня).