"НАД ТЕЛЬБИНИМ ТАК ВІДЧУТНО ПОДИХ ДУХУ БОЖОГО"

Цей образ виринає у серці лише після щирої молитви у церковці над берегом. Кожен храм Божий дихає по-свому. У кожній святині, наче в неповторному свічадові горить свій пломінь. І саме тому парафії наші складають неповторні візерунки сузірь у небозводі Вселенського Православ'я. В подібний спосіб святитель Кипріан Карфагенський міркував про таємницю таємниць – як осередки християн складають одне тіло Христово.

Кожна православна парафія по-свому є культурно-просвітницьким центром. За покликанням і за своєю природою. Такі громади, як Кирилівська, Макарівська, Свято-Іллінська, Михайлівська та прп. Агапіта у Києві, Свято-Георгіївська у Львові, Хрестовоздвиженська в Ужгороді, Космо-Дамянівська в Дніпропетровську… та багато інших відомі по всій Україні. Видання газет, організація богословських курсів для молоді викладання в недільній школі для дітей, сестринські ініціативи при лікарнях… Такі культурні та соціальні започаткування якраз і залучають у свої гарячі обійми нових і нових фахівців, вишколюють нових майстрів своєї справи.
 

Ірина Платонівна Білецька біля Єрусалима

"На жаль рідко які з наших осередків, - ділиться Ірина Платонівна Білецька, - можуть сказати, що в технічному плані ідуть в ногу з часом. А навчання при парафіях вже сьогодні вимагають використання таких сучасних технологій, як Інтернет, мультимедіа тощо." Зрештою, як Голова Міжнародної асоціації "Подолання" і один із постійних натхненників майбутнього культурно-просвітницького центру при парафії Різдва Христового, Ірина Платонівна слушно зауважила, що головне – родинна атмосфера і відкритість до вирішення найскладніших проблем грядущого тисячоліття. Саме ця основа для культурно-просвітницької роботи, для ведення соціальних проектів при парафії є – повнота Літургійного життя.

Перспективи центру звернені на підтримку діяльності мирян усіх вікових категорій. Відома формула, щоб у послушанні кожен знаходив себе, розкривав Богом даровані таланти. І, погодьмося, підучити рідну нашу українську, церковно-слов'янську, чи ту ж давньогрецьку, вдосконалитися в роботі у іконописній майстерні набагато легше людині, котра щоденне своє життя освячує літургійним життям в Церкві. Вже не кажучи про те, що наукові дослідження завжди виявляли незрівняну здатність віруючої людини розвивати свої фахові навички. "Людство і всесвіт", "Релігія та наука", "Природа віри" – у цих та інших вузлах сучасні українці не загублять себе саме з допомогою православних культурно-просвітницьких Центрів.

А як сьогодні необхідна оперативна і постійна співпраця з такими осередками у Фінляндії, в Польщі, Росії та Греції, Канаді та Швейцарії! Без спільних наших зусиль, як бачимо, не відкрити нам вузької дороги соборності. А без соборної єдності, людство переконалося не раз, інформаційній цивілізації нема чого сподіватися в третьому тисячолітті.
 

Ескіз культурно-просвітницького центру з храмом Різдва Богородиці

 
Відтак, просимо наших читачів долучатися до цієї благословенної роботи. У кожного з нас є свої пропозиції, думки та плани – тож не зволікаймо. Кожен день може примножити багатство творчих осередків по всій Церкві.
З приводу обміну досвідом у розвитку культурно просвітницькихз центрів прохання писати нам:

03015 Київ, вул. Івана Мазепи, 25.
Духовна Академія. Бібліотека
Ігумену Гавриїлу для видання "Віра і Культура".
E-mail: irina@beletsky.sita.kiev.ua