Новонароджена редакціє,

Дуже приємно, що саме в ці дні, коли ми вітатимемо один одного урочистим “Христос Рождається!”, у столиці та ще й у парафії Різдва Христового народжується газета з такою урочистою назвою. Віра і культура. Епохальне значення цих духовних величин у житті християнського суспільства, на щастя, сьогодні вже не потрібно пояснювати нашому читачеві.

Я хочу лише зазначити глибинну символічність назви вашого видання. Віра – священний дар Божий, плекання якого цілковито звершується лише у спасительних оселях Святої Церкви. Культура – основа будь-якого цивілізованого суспільства. Тож виховання і підтримка культури не можлива без держави.

Входячи в третє тисячоліття, Православна Україна з молитвою прагне гармонії, як у церковному, так і в громадському житті. Переживаючи біль розколів та непорозумінь, кожен з нас пересвідчується, що лише через гармонію в духовному житті ми можемо творити гармонію, як суспільство, як народ Божий у своїй державі. Навчає бо святий апостол Петро у Першому соборному посланні: “А ви – рід обраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло; колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані” (Ос.2, 23)(1 Пет. 2, 9-10).

Відтак, дорогі журналісти, шановні дописувачі і читачі газети “Віра і культура”. Із сподіванням я молюся за те, щоб із Божою допомогою ми з вами єдиною родиною – церковною повнотою берегли нашу віру і творили культуру українського суспільства. Для цього хай буде з вами благословення Боже, милістю Божою,