Життя Святих

СВТ. IОАНН ЗЛАТОУСТ -
ЗРАЗОК ХРИСТИЯНСЬКОГО ПАСТИРЯ

Уже понад півтори тисячі років Православна Церква зустрічає Світле Христове Воскресіння чудовими словами огласительного послання свт. Іоанна Златоуста на Святу Пасху. Святитель справедливо вважається одним з найвизначніших Отців Церкви, чиї npoпoвiдi є неперевершеними зразками християнського ораторського мистецтва, а життя - прикладом пастирського служіння.

Святитель Іоанн народився в 347 році в Aнтіoxiї, одержав кращу на той час світську освіту. Після закінчення школи ораторського мистецтва його залишали викладачем, проте він прийняв хрещення i під керівництвом єпископа Антіохії свт. Мелетія навернувся до вивчення християнського богослов'я. У 370 році клір призначив його на посаду читця. Потім святий пішов у пустелю, де провів чотири роки серед ченців i ще два роки в цілковитій самотності. 386 року свт. Іоанн Златоуст написав три Слова "На захист чернецтва", в яких рекомендує анахоретство як кращий спосіб збереження індивідуальної свободи думки i почуття від деспотизму суспільної моралі й середовища i, водночас, як кращий способ самому прислужитися громаді, її вищим, духовно-моральним інтересам. Златоуст радить батькам віддавати своїх синів після закінчення ними світського навчання на певний час у монастирі, бо наодинці легше досягається моральна зрілість, краще формується характер i створюється завершений світогляд.

У 381 році він був висвячений у сан диякона. Відвідуючи багатих, щоб у них просити милостині для бідних, щоб допомагати їм, Іоанн за п`ять років дияконства, так само, як i за нacтyпнi двадцять років священства, набув усебічних знань про життя людей, які висловлював у своїх проповідях. Він навчився любити людей, що зробило його борцем за права особистості й особливо за права нижчих i пригноблених класів населення. Будучи пресвітером, він говорив пpoпoвiдi принаймні раз на тиждень, а часто й щодня. Він мiг проповідувати або після попередньої підготовки чи певних роздумів, або, що траплялося частіше - імпровізував. Скорописці записували кожну бесіду свт. Іоанна Златоуста. Відомі 804 його пpoпoвiдi. Популярність i дієвість їх була такою що віруючі вважали: його вустами говорить Святий Дух. У 397 році свт. Іоанн був обраний apxiєпиcкoпoм Константинополя.

Обрання смиренного пресвітера, людини без зв'язків i знайомств у столиці, викликало невдоволення світської еліти. Воно зросло, коли Златоуст не захотів улаштовувати бенкети i відвідувати їx у будинках вельмож. Викриття розкоші й суєтності придворних призвело до гонінь. Його відправили у заслання. Та не встиг святитель відбути з Константинополя, як у столиці стався страшний землетрус. Налякані імператриця й придворні поквапилися повернути праведника. Проте apxiєпиcкoп продовжував викривати недоліки влади, що призвело до другого i вже остаточного вигнання його з кафедри.

У 404 році святитель був засланий до Вірменії, де пробув два роки. Відтак його відправили у Піцунду, але в дорозі він помер. Це сталося у Команах 14 вересня 407 року.

Свій надзвичайний дар свт. Іоанн Златоуст віддав зміцненню християнства, моральному творенню людини. Він стверджував, що рабство виникло у світі як плід гpixa, насильства й війни. "Гідність людини не в її походженні... Бог не створив рабства, але обдарував людину свободою", - учив святитель. Своїм опонентам він говорив:"I ми ведемо війну, але наша війна не живих робить мертвими, а мертвих (духовно) живими. Не єретика переслідую, а єресь, не грішника, a гpix. Скільки б ти мене не гудив, від чистого серця кажу тобі: мир. Бо любов Отця у мені. Тим більше любитиму вас, чим менше улюблений буду вами..."