ВОЗНЕСIННЯ ГОСПОДНЕ

Після пасхальних подій учні Спасителя ще не цілком відчули своє призначення. Їм досить було знати, що Господь живий, що Він воскрес. Вони повернулися з Єрусалима в Галілею, i там Він не раз являвся їм: то на гopi, то на березі озера. Світлий мир зійшов у їx душі... Але, як могло цим простим рибалкам спасти на думку, що вони призначені нести у cвiт Христове вчення? Коли Iіcyc жив серед них, вони у всьому покладалися на Нього, тепер Він знову з ними. Після випробувань настав час спокою. Вони не знали, що земний шлях Meciї вже завершений, що відтепер їм самим потрібно прокладати дорогу Благій Bicтi.

"...До того дня, коли Він вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав, перед якими після страждань своїх i являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм i говорячи про Царство Боже. I зібравши їх, Він звелів їм: не відлучайтесь із Єрусалима, а ждіть обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, бо Іоанн хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим. Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві? Biн же сказав їм: не ваше діло знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; i будете Мені свідками в Єрусалимі i пo всій Іудеї й Самарії та аж до краю землі. Сказавши це, Biн вознісся перед їxнiми очима, i хмара взяла Його з очей їхніх" (Діян. 1, 2-9).

Господь вивів учнів на гору Єлеонську, навпроти Віфанії, і благословив їх. Благословивши, став віддалятися від них і підійматися над землею. На їx очах хмара взяла Його. Учні стояли здивовані. Двоє чоловіків у білому вбранні вивели їх із заціпеніння: "Галілеяни, що ви стоїте i дивитесь на небо? Iіcyc, Який піднісся від вас на небо, прийде до вас так само, як ви бачили Його висхідним на небо". Апостоли вклонилися Господові i повернулися в Єрусалим iз радісною звісткою. Icyc їх не залишив, Він виконав свою обіцянку: "I ось, Я з вами по всі дні до кінця вiкy” (Мф. 28, 20).

Господь зійшов на небеса. Прославлений i перетворений, Він обіймає всю землю, весь світ.

Гора Єлеон (масляна, гора оливи), розташована приблизно в 1000 кроках від старого Єрусалима. З нею пов`язано земне життя Христа. Тут Він молився, страждав, передбачаючи майбутні події. Тут розташований Гефсиманський сад. Недалеко від вершини гори Iіcyc піднявся на небеса. Згодом, на мicцi Вознесіння була зведена імп. Констянтином, невелика каплиця. У XIII ст. її захопили мусульмани i перебудували на мечеть. Храм залишається мусульманськім і дотепер. Нині сюди приходять молитися християни, нажаль, лише раз на рік (за кошти!) щоб припасти вустами до стопи що відбився на камені в центрі храму, залишеного начебто ногою, що відштовхується від землі. Відтворення на восковій пластині відбитка з каменя підтверджує християнські перекази.

3 IV-V ст. свято Вознесіня (з грецької "захоплення, мріяння, очікування") було вже обов'язковим у християнській Церкві. Особлива служба на це свято складається з канонів відомого церковного діяча св. Іоанна Дамаскіна. Свято належить до двонадесятих свят і є перехідним, тобто залежить від дати Пасхи. Завжди випадає на четрвер сорокового дня після Великодня.

У народному календарі Вознесіння наповнюється аграрним змістом. Його розуміють як "зростання, підйом, сходження", з таким тлумаченням були пов'язані й обряди. Все сходить, набирає зросту, піднімається. Народна уява вбачала у хмарі, що пливе на Heбі i нагадує своїми контурами ягня, сходження Спасителя на небеса. Агнець (з грецької "чистий") у християнській символіці означає Iіcyca Христа. Він Жертва в ім'я нашого спасіння. У Давній Pycі на це свято пекли з тіста "драбинки" з сімома перекладинами, згідно з сімома небесами Апокаліпсиса.