ТВІЙ ХІД, ВАСЮ!

Якби не деякі умовності жанру, то замітку про ігри, головним чином електронні, на цьому можно було б і закінчити, тому що моя позиція "повністю співпадає з позицією попереднього оратора".

- Але ж мільйони людей, зовсім не примітивних, грають у карти! - обурюватимуться деякі з наших читачів. Так, грають. Грають з різних причин: самоутвердження, користь, вбивання часу. Є ще ілюзія, що такі ігри розвивають, вчать, виховують.

Якщо ви прихильник ігор, спробуйте на кілька хвилин стати неупередженим глядачем, котрий спостерігає за гравцями суто з цікавості.

Самоутвердження. Очки, секунди, метри, кілограми - все це міри, за допомогою яких виявляється "най-най" тут і сьогодні чи усюди і назавжди. Люди жертвують часом, здоров'ям, а часом і життям, щоб доказати... кому? що? Якщо що це ігри, що вимагають повного напруження физичних і моральных сил у боротьбі з реальним суперником, то вони - продовження тієї борьбы із стихіями, хижаками та неандертальцями, в результаті якої кроманьйонці завоювали собі на Землі панівне становище. Це була боротьба за виживання. Зараз реальні супротивники зникли, а інстинкти залишились і... виявились спрямованими на саму людину. Виникли внутрішньовидові війни, явище, яке майже не зустрічається серед інших біологічних спільнот. Природні цілі виродились у штучні. З часом це веде до самознищення.

Користь. З тих часів, як справжні лаврові вінки почали замінюватись грошовими призами, ігри перетворились на відвертий бізнес: глядачам за їхні гроші лоскочуть нерви. У цьому розумінні "висока" гра в шахи принципово вже нічим не відрізняється від преферанса чи від гри в очко.

Навчання. Чому? Бездумній швидкій роботі з клавіатурою? Майстерному складанню электронних цеглинок? Стрілянню з "пістолета"? На перших персональних компьютерах клавіатура була не така надійна, як сьогодні; після багатогодинних смикань та натискань на клавіші гравцям із жалем доводилось покидати "навчальні" ігри: клавіатура відказувала. Професійні машиністки навчаються роботі "в сліпу" зовсім не по іграм, а за допомогою спеціальних вправ. Складання цегли: ви насправді обрали це заняття, як мету свого життя? Своє феноменальне вміння "стріляти" перевірте в тирі: чи дійсно ви чогось навчились? А ваш героїзм у зустрічах з монстрами можна закріпити, попрацювавши с оперативниками в реальній ситуації, - чи далеко до вас тепер Рембо, Джеймсу Бонду, Брюсу Лі та іншим?

Виховання. Яких якостей? Чи можна облагородити мораль, займаючись "стрілялками", "бродилками" та "мордобійними" забавками? Стати сильнішими, не займаючись физичною роботою? Розвинути інтелект, спілкуючись із примітивними діалоговими системами, що прийшли на зміну коміксам, а не з людьми, які перевищують нас досвідом і знаннями?

Вбивання часу. Саме ця причина мені здається головною в ігроманії, в тому числі і в електронному варіанті. За розпровсюдженістю та невідворотністю наслідків ігроманія займає "гідне" місце в одному ряду з наркоманією, курінням, алгкоголізмом, інфоголізмом. "Часофагія" - добровільне поїдання свого часу - цей термін на Заході став реальним привидом для багатьох міських родин. Чим простіша гра - тим популярніша. Примітивний Тетріс виявився поза конкуренцією не лише з іншими іграми, але й з варіантами самого себе, - гравці відкидають усе, що потребує додаткових зусиль.

Але в чому ж така небезпека і шкода? Прості висновки вчених про те, що там, де немає прогресу - настає регрес, перевірили ізраїльські психіатри. Висновки виявились цілком однозначними: Ігроманія виводить на фінішну пряму дебілізації. Я не впевнений, що Давид Ян, розробник системи FineReader, знав про ці висновки, але його ставлення до ігор категоричне: гра на робочому місці - достатня підстава для того, щоб моментально звільнити працівника з роботи.

На нашому соціальному полігоні вкотре проходить зміна крайнощів: після "неможна, бо неможна" приходить "все можна". В той час, як у Англії, Франції, Німеччині та інших країнах вводиться цензура на ігрову та навчальну продукцію для дітей, ми своїх чад радуємо інформаційними покидьками, не замислюючись над тим, що це - один із способів створення біороботів, тупих споживачів, примітивних істот, придатних для простого маніпулювання бажаннями і вчинками стада. Зверніть увагу на лексику, манери та інтереси ентузіастів електронних ігор та поміркуйте самі.

Ставки у цих та інших забавках - набагато вищі, аніж здаються з першого погляду...