У МОЛИТВАХ ХРАМОВОГО СВЯТА

    ...У день Різдва Пресвятої Богородиці про це молився кожен. А після урочистої літургії про це згадав архімандрит Діонісій, котрий, взявши участь у торжестві, передав священикам та парафіянам першосвятительське благословення Блаженнішого Володимира Митрополита Київського і всієї України. Адже, як і сотні святинь, наш скромний храм відроджується не на простому місці: мученицьким подвигом, на жаль, поки що невідомих нам православних людей освячене місце нашого храму. Благочинний протоієрей Всеволод Рибчинський, вітаючи всіх, теж поділився з парафіянами про те, яка це благодать, що на кожній літургії впродовж ось уже трьох років отець-настоятель протоієрей Василій Біляк разом із жертводавцями святого храму поминає і їх, сповідників віри нашої.

В 1938 році незримі "цеглини" цього храму Божого були розкидані по всій імперії (хто загинув у Сибіру, кого силоміць вивезли зі столиці)... Тепер вони усі тут - в алтарі, перед Престолом дякують Богові за те, що ми, наші діти і внуки тепер разом можемо спасатися у праці на благо скромної нашої обителі. "А уявімо собі, - зверталися до віруючих отець-ігумен Гавриїл (Кризина) та отець Іоанн Мисів, - яка радість у небесах, коли всі ми збираємося разом на храмове свято! Кожна наша молитва, кожен творчий задум та помисел освячується у соборній молитві".

Особливо зворушливо, що завжди на цих урочистостях з нами моляться такі почесні парафіяни, як архітектор храму Дмитро Нілович Яблонський, та інші наші браття і сестри, зусиллями котрих Отець Небесний і благословляє відроджувати перлину Березняків - майбутній культурно-просвітницький Православний Центр та собор Різдва Господнього.