Архітектура сакральна

ХРАМ РIЗДВА ХРИСТОВОГО,
ЩО СПОРУДЖУЄТЬСЯ НА ЛIВОБЕРIЖЖI

У древній столиці Києва, що славиться своїми золотоверхими храмами, вже багато століть, незважаючи на війни, руйнівні навали, революції, войовничий атеїзм знову відроджуються із попелища Святині, що були втрачені, й споруджуються нові кораблі спасіння. Напередодні Різдва Христового згадуються київські храми на честь Свята. Це і печерний в Лаврі, храм на Поштовій площі, що, на жаль, зайнятий розкольниками, трапезний храм при древньому Софійському соборі, що діє як музей. Також новий храм на Дніпровській набережній Оболоні поблизу Московського мосту, яскраво вирізняється своїми сучасними формами і наша парафія на озері Тельбін (Березняки), де вже почато будівництво собору Різдва Христового Духовно-просвітницького та культурного центру. Напередодні Різдва нам випала нагода поспілкуватися з архітектором собору Різдва Христового на Березняках, Юрієм Федоровичем Худяковим.
 

– Юрію Федоровичу, вам випала нагода проектувати соборний храм Різдва Христового, який стане духовним ядром і вінцем архітектурного комплексу громади. Як задумується храм як акцент або доповнення сформованого комплексу, адже в нього вже входять церква Різдва Богородиці, два корпуси Духовного центру із дзвіницею та каплиця-криниця, що запроектовані іншими авторами?

– Починаючи роботу над проектом, архітектор перш за все вивчає дільницю майбутнього будівництва. Ще задовго до проектування собору був задум створення комплексу об'єктів, кожен з яких виконує своє призначення, а всі разом створюють єдиний ансамбль та комплекс, в якому кожна будівля доповнює іншу. Завдяки єдності стилю, колірного рішення, подобою деталей, виразному силуету, після завершення будівництва собору та інших об'єктів ми побачимо втілення у життя задуму кількох архітекторів, які працювали над проектами, обґрунтованого об'єднуючою ідеєю. Собор, як найбільший об'єкт, є головною будівлею комплексу, центром композиції, її акцентом.

– Завдяки вашому великому досвіду та різнобічній творчості вас обрав настоятель громади Різдва Христового протоієрей Василій бути головним архітектором собору, ескізний проект якого починав ще В. Хачатуров. На якій стадії проектування знаходиться собор?

– Зараз уже ясно, яким буде собор: його розмірі, зовнішній вигляд, планувальне рішення. Більш детально розроблена підземна частина, фундаменти, стіни підвалу. Це дозволяє почати будівництво, не дочікуватись закінчення розробки проекту. У проектуванні беруть участь спеціалісти різних професій. Завдання – ув'язати всі поділи в єдине ціле, наперед передбачити усі "вузькі" місця, можливі труднощі, забезпечити фронт роботи для конструкторів, сантехніків, електриків та інших спеціалістів-проектувальників, а також для будівельників.

– Як ви оцінюєте містобудівельну ситуацію в районі та на місцевості даного об'єкта?

– Містобудівельна ситуація дозволяє звести собор достатньо великих розмірів. Звісно, визначним у силуеті забудівлі залишиться група висотних житлових будинків, що розташовані поряд. Але все-таки, собор буде відкритий у бік озера Тельбін, його буде добре видно із залізниці та, сподіваюсь, його бачитимуть пасажири, які приїздитимуть до Києва з півночі та сходу. Собор буде добре помітно з вулиць, що прилягають, з віддалених точок житлових масивів Позняки – Осокорки. Тому, ми намагались запроектувати собор достатньо високим — височина до основи найвищого хреста біля 43 м.

–На яку кількість парафіян розрахований майбутній собор та як його вертикаль і маса вплинуть на оточення району, що вже склалося?

– У дні великих церковних свят у соборі одночасно зможуть перебувати до 800-1000 парафіян. Без сумніву, що будівництво собору позитивно відобразиться на забудівлі, що його оточує, доповнить її приміщенням, яке вирізняється своїми формами, виразним силуетом від трохи аскетичної забудівлі, що склалася у радянський період, та й від споруд, що побудовані в останнє десятиріччя.

– Багато зодчих вважали за велику честь проектувати храми, відомо, що ви вже маєте досвід у розробці подібних об'єктів. Чи могли би коротко розповісти про них та які взірці церковної архітектури вас надихали при створенні проекту?

– Безумовно, можливість виконати проект такої будівлі – знак високої довіри й водночас велика відповідальність. Надихає віра у свої сили та можливості, що ґрунтується на попередньому досвіді проектування багатьох складних будівель і комплексів різного призначення, у тому числі й культових, наприклад, великий собор в м. Кузніцовську Рівненської АЕС.

– Не дивлячись на те, що головним чином ваша діяльність була пов'язана з багатоповерховим житловим проектуванням, яка різниця та які утруднення при розробці собору?

– Розробка кожного проекту вимагає досвіду, знань. Це примушує постійно вчитися з урахуванням специфіки об'єкта. Наприклад, проектуючи житлові будинки, необхідні різноманітні підходи. Одні для котеджів, другі для малих міст, треті – для великих. Проектуючи храм, я зміг використати свій накопичений досвід. Мені поталанило побувати в великій кількості соборів, церков в Україні, Росії, інших країнах, вивчав спеціальну літературу, що існує, сам проектував, у тому числі великій собор в м. Кузніцовську Рівненської АЕС.

– Юрію Федоровичу, наскільки принципові вимоги замовника допомагають або гальмують творчий процес, чи це більше залежить від роботи зі суміжними спеціалістами?

– Я завжди прагнув ділових конструктивних стосунків із замовником. Тільки такий постійний рух назустріч один одному гарантує кінцевий успіх. Тоді замовник зможе сказати, що він отримав те, що хотів отримати. Зазвичай, пропозиції замовника бувають обґрунтованими, зрозумілими і приводять до покращення проекту.

– Проектувати й будувати храм в наш складний час процес досить не простий та довготривалий, як ви розцінюєте сучасну ситуацію у законодавстві в цій галузі, чи можливо її спростити?

– Існують норми проектування, які, безумовно, необхідно виконувати. Це міцність, стійкість, пожежна безпека, комфорт. Є складності нашої забюрократизованої системи щодо отримання всіх можливих дозволів, угод. Щось вже робиться у напрямку спрощення існуючої системи, але, на жаль, дуже повільно впроваджується у життя.

– Наскільки важливий для архітектора досвід проектування сакральних споруд, особливо православних храмів, чи розвиває це творчий потенціал, зміцнює віру в Бога?

– Постійне спілкування зі служителями Церкви, відвідування храмів, безумовно, позитивно впливає на формування людини, в тому числі на зміцнення її віри в Бога.

– На завершення, хочу сказати, що наш номер газети вийде на Різдво Христове, чи могли би ви сказати кілька слів на честь цього Свята нашим читачам?

– Вітаю всю громаду з великим Святом Різдва Христового. Сподіваюся, мине небагато часу і настане день, коли ми зможемо відзначати Різдво Христа в новому соборі.

– Дякуємо вам за інтерв'ю, дай Бог вам творчих успіхів, здоров'я та благополуччя в новому році!