Репортаж

Ми вже повідомляли вам про плани будівництва Духовно-просвітницького центру у складі комплексу Різдва Христового на Березняках, для утвердження проекту якого були покладені великі зусилля і кошти.

Напередодні Різдва ми звернулись з питаннями до настоятеля майбутнього центру.

П: - О. Василій, чому було вирішено будувати центр поряд з храмом?

- З першого дня існування парафії Різдва Христового УПЦ на Березняках в м. Києві обговорювалися питання її подальшого розвитку для служіння Богу і людям. Ще не маючи земельної ділянки і розробленої проектної документації, ми мріяли бачити храм і поруч з ним духовну школу. Храм і школа, на мій погляд, це дуже пов`язані між собою осередки, які людину можуть навчити і духовно освітити. Особливо це актуально зараз, бо після атеїстичного руйнування залишилися не тільки зруйновані храми, а й людські душі. Зараз храми відбудовуються... Слава Богу, вже майже нема такого міста чи села, де не було б храму, а от духовних шкіл ще небагато. Це пояснюється, мабуть, економічними труднощами. Але є люди, які вміють знаходити вихід зі складного становища. Багато прикладів, коли збираються недільні школи навіть на квартирах чи у храмі. А хто має можливість орендувати чи будувати, звичайно, відкривають їх. Після того, як нашій парафії було відведено Київською міською Радою земельну ділянку, ми відразу розробили генеральний план. На першому етапі була побудована у 1999-2001 рр. існуюча церква Різдва Богородиці, на другому етапі – будівництво Духовно-просвітницького православного культурного центру, в якому запроектовано храм на 500 осіб, дзвіниця, нижній храм-баптистерій (місце для хрещення), бібліотека з читальним залом, їдальня для малозабезпечених, дітей-сиріт, медкабінет, готельні номери для паломників, редакція газети “ВІК” і решта – класи для дітей та дорослих. На третьому - будівництво собору на 800 осіб і каплиці-джерела.

Я вважаю, що будувати духовні школи біля храмів, так само потрібно, як і зводити самі храми. Багато прихожан, мабуть, погодяться зі мною, що мало знають про Церкву, про її вчення, а на запитання:“Чому ти православний?”- відповідають, що такими були їхні батьки і т.і. Зрозуміло, що всім довелося пережити жах атеїзму, і мало кого вчили Закону Божому. Сьогодні настав час зупинитися і почати збирати розкидане протягом багатьох років каміння. Щоб знати про свою Віру Православну і захищати її, нам треба вчитися, щоб не мовчати, коли сектанти проповідують свої єретичні погляди. Свята Церква устами Св. Отців вже давно сказала про все. Нам слід тільки вивчати цей досвід. Чому різні секти знаходять місце на нашій Православній землі? Тому що ми забули про свою Віру. А без шкіл, мабуть, так і не зможемо згадати її. На мій погляд, секти будуть існувати доти, поки не буде кого одурманювати.

Тому нашій парафії хочеться відкрити двері і для молитви, і для навчання дітей і дорослих. Щоб кожний, хто прийде з бажанням вчитися і молитися, знайшов все необхідне для цього. Щоб кожний віруючий і той, хто приходить вперше до Храму, зміг знайти і отримати ту підтримку, яка б послужила йому у справі спасіння душі.

П: - Коли розпочнуться будівельні роботи на території парафії?

- У цьому році закінчено розробку проектної документації, а також погоджено її на Містобудівній Раді Києва. Зараз Держекспертиза з будівництва виконує свої роботи, перевіряє виконання розробок конструкцій і підключення центру до місцевих комунікацій. Роботи вже небагато. Я думаю, що якщо буде робота йти в таких темпах, то на початку 2004 року з Божого благословення розпочнем будівництво.

П: - Розкажіть детальніше про діяльність майбутнього Духовно-Просвітницького центру?

- У Центрі ми будемо раді бачити всіх бажаючих вчитися. З часом буде розроблена концепція і програми з кожного предмету для різних за віком і освітою груп. Будемо формувати класи з дітей і дорослих, де, проходячи певний термін навчання, людина отримає посвідчення про закінчення духовної школи. Цей документ буде підтверджувати готовність вести катехизаторську роботу в дитсадках, школах та вузах.

На далеку перспективу я планую, щоб питання школи вирішувалась на рівні Міністерства Освіти, щоб вона мала статус “школи-гімназії для початкових класів”, після закінчення яких діти змогли б іти в інші школи. Три роки навчання в такій школі не будуть безплідними, вони запам`таються на все життя, і будуть тією основою, на якій буде формуватися духовне життя молодої людини.

П: - Яким Ви бачите майбутній комплекс Різдва Христового на Березняках?

- Майбутній комплекс Різдва Христового – стане рідним домом для кожного, хто прийде. Це поєднання молитви і навчання, знайомства віруючих, спілкування і спільні труди для ближнього і во славу Божу. Тільки тоді людина зможе любити Бога і ближнього і служити йому, коли буде знати про Нього. Коли не тільки з книжок буде дізнаватися про Бога, а бачити буде приклад живого служіння Йому і чути слова любові до Господа із уст ближнього.

Зараз багато невоцерковлених людей приходять у Храм, щоб побути на самоті, поспілкуватися з Богом своїми словами, відчути той спокій, ту благодать, яка особливо діє у Божому храмі.

У духовному комплексі такої можливості буде більше. Головна увага буде приділятися дітям, які є майбутнім нашої батьківщини. Вони зможуть вивчити Закон Божий, щоб саме згідно з ним будувати майбутнє життя.

П: – Які побажання є у Вас, о.Василій, до нашої газети, редактором якої Ви є з самого початку її заснування?

- Наша редакція з часу її заснування пройшла нелегкий випробувальний шлях. Для вирішення важливих питань ми збиралися в домашніх умовах. Просили редакцію газети “Кириллиця” про допомогу, і якій вдячні за підтримку, бо жодного разу нам не відмовили.

Можна сказати, ми пройшли ту підготовку, яка навчила нас за будь-яких обставин працювати. У кращих умовах, які, надіюся, скоро настануть, працювати буде легше. Читачів закликаю бути активнішими. Всі труди редакції для вас, ви пишіть нам, що би вам хотілося бачити в газеті, що вас цікавить, діліться своїми думками, надсилайте листи, статті і вірші. Це газета всіх нас. Бажаю всім читачам, щоб слова Божої правди і любові, посіяні в ваші серця, принесли великі плоди. І нехай Господь благословить всіх вас бажаючих не тільки читати, а і жити по Слову Божому.

П: - Ваші привітання читачам “Віри і культури” з нагоди Великих Свят: Різдва Христового, Хрещення Господнього.

- Маючи нагоду, хочу всіх вас привітати з Великими Святами Різдва Христового, Новоліттям і Хрещенням Господнім! Бажаю, щоб у новому році ви отримали те, що просимо у Бога, і розпочали виконувати те, про що давали обітниці Богу. Свято Різдва Христового хай буде для нас не тільки спогадами про Віфлеємську печеру і про надію, яка змінила світ. Змінюймо себе вже зараз, щоб Богонемовля змогло народитися в наших душах і серцях. Нехай кожен дім стане тим прибраним вертепом, у якому зміг би знайти місце Богонемовля. Тоді ваші домашні храми будуть благословенні Богом. У них запанує мир, щастя, радість, християнська любов і взаємопорозуміння, чого я всім вам і бажаю!