Виждь
"Ось ти стоїш зараз побіля свого серця. Перед тобою твоя внутрішня людина, занурена у глибокий сон безпечності, нечулості й осліплення.
Починай будити її. Блага вість прийшла уже і потривожила її трохи."
прп. Феофан Затворник
ВІД РЕДАКЦІЇ: часом так буває, що юнаки чи дівчата, котрі лише воцерковлюються, натрапляють на передчасне засмикування з боку “ревнителів обряду”: не там став, не так перехрестився, не те написав... Звісно, смирятися треба. Але до своїх ровесників, до тих, котрі потроху йдуть цим шляхом тремтливого пошуку Правди Божої, мусимо мати особливу увагу і витримку. В цьому руслі пропонуємо вам твори із паломницької збірки Катерини Максимової:
ВЕНОК ПОЧАЕВСКИМ СВЯТЫНЯМ
Блажен, кто видел в Палестине
Святую гору Елеон:
Следы Христа там есть доныне,
когда к Отцу вознесся Он,
От ног Его следы на камне
Остались...Чудная страна,
Но Русь по-своему мила мне:
Как на Синае Купина,
В огне Пречистая стояла
Тут, над Почаевской скалой.
Подобна Елеону стала
Скала, имея след святой.
От Вознесения Христова
Веков двенадцать уж прошло.
Уединения святого
Монахов малое число
В пещерах той скалы искало.
И вот увидели они:
Пречистая на камне встала
В столпе огня!.. И в те же дни
Источник вод забил оттуда
На камне этом для людей
Пречистая явила чудо,
Оставив след стопы своей.
Тогда же стали исцеляться
Больные чудною водой.
И стали иноки стекаться
К стопе Владычицы Святой.
Игумен Дубенский в ту пору,
Презрев игуменскую честь,
Таясь, пришел на эту гору,
Чтоб крест отшельничества несть,
Но братия о нем узнали.
Пришлось начальство
вновь принять,
И общежительную стали
Обитель мирно созидать.
Тогда же греческий святитель
Оставил образ некий здесь.
Он был пожертвован в обитель
И стал источником чудес.
С тех пор к Почаевской иконе
Текут со всякою нуждой
И старец, лет своих на склоне,
И мать, и юноша младой.
Пречистая сама избрала
Сию скалу под свой покров,
И войско чуждое разгнала,
Вступившись за своих рабов.
А Иов, праведный игумен,
Теперь с Христом на небесах.
Он зде столетним старцем умер,
Нетленна плоть его в мощах.
Зде братья, дав обет неложный,
Переменяют жизнь свою
И подражают, сколь возможно,
Его святому житию.
Зде люди милость обретают,
Зде души оживают вновь
И благодарно прославляют
Творца, Который есть -
ЛЮБОВЬ.
Екатерина Максимова
|
|
|
№ 7
березень 2001 року
Зміст номера:
ХРЕСНА ДОРОГА ХРИСТОВОГО ПОСТУ
Запитуєте – відповідаємо
Торжество Православ'я
Журнал "Путь" - повернення богословської пам'яті на рідні терена
Шлях іконопису
Літургійна музика і православна духовність
Значення Великого посту
Древнехристианская изобразительная символика
Як ви ідете до одруження?
Тільки Любов здатна навчити любові
Царь Соломон. Деяния и предания
Тлумачний молитвослов. Молитва до Святого Духа
Запитання читачів
Мой путь к Православию (и некоторые мысли для тех, кто ищет веру)
Вісті з осередків СПМУ
Новини звідусіль
Венок почаевским святыням
Основи церковної архітектури. Ранние христианские храмы (I-IV вв.)
Газета "Вiра i культура"
Заснована парафією Різдва Христового в Харківському р-ні м. Києва.
Реєстраційне свідоцтво Кі№460 видане Міністерством iнформації України 22 лютого 2000 року.
Головний редактор:
прот. Василій Біляк
Над випуском працювали:
Ірина Білецька,
Максим Бойко,
Юрій Вестель,
Олексій Аксьом,
Тарас і Оксана Андрусевичі
Худ. дизайн:
Олег та Наталя Степанови
Влас. кор.:
Валерій Путник
Адреса “ВіК”:
03015 Київ,
вул. Шумського, 3.
Храм Різдва Богородиці,
для ВіК (“Віра і культура”).
E-mail:
tarasiy@ukrpost.net
irina@beletsky.sita.kiev.ua
Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
Співпрацюйте з нами на сторінках наших видань "Православна газета", "Кирилиця", "Камо грядеши" "Віра і культура".
Дописувачів "ВіК" запрошуємо до співпраці. Надсилайте нам короткі повідомлення про ювілейні події з ваших єпархій.
|
|
|