Блаженнішого Володимира Митрополита Київського і всієї України
|
Церковна музика
БЛАГОСЛОВЕННЕ ПОКЛИКАННЯСталося це тоді, коли св. Роман ніс послух пономаря у храмі св. Софії - Премудрості Божої. Патріарх Євфимій (490-496) любив його за благоговійне життя у Христових чеснотах, а деякі клірики заздрили. Якось вони настояли, щоб св. Роман на свято Різдва Христового у присутності імператора перед народом заспівав тропар. Добре і піст, і молитва, але послух - передусім. Він вийшов на солію перед народом і почав співати тропар. Виконував він його настільки жахливо, що співав і горів од сорому... Богослужіння закінчилось, люди покинули храм, а він впав долі перед іконою Пресвятої Богородиці у сльозах і довго молився... Пізно прийшовши додому, він, змучений, заснув. Уві сні з'явилась йому Небесна Владичиця, подала своїми руками звиток пергаменту, наказавши з'їсти. Проковтнувши його, він прокинувся... Великої премудрості сповнилося серце св. Романа. Смиренною молитвою дякував він за дар, якого сподобився вмить, ідучи до нього роками... Ось настає час всенішного бдіння. Святий Роман виходить на амвон і неймовірно солодким голосом співає кондак Різдва Христового, котрий він щойно склав: “Діва днесь пресущественнаго рождаетъ, и земля вертепъ неприступному приноситъ...” Усі заніміли, вражені глибиною змісту та красою виконання, а клірики, які ображали св. Романа, одразу поспішили за пробаченням. Св. диякон Роман Сладкопівець до самого свого народження у вічності (556 р.) складає величні та натхненні богослужбові піснеспіви на честь Господніх та Богородичних свят. А Свята Церква за Богодухновенним взірцем цього “солов'я Божественних пісень” навчає наших хористів головної премудрості: у храмі Божому потрібен спів не концертно-академічний, а зосереджено- благоговійний. Ієрей Роман Соловей
|
|
|