BЕЛИКИЙ ПIСТ

Чому нам потрібно поститися?

- “Помилуй мя Боже, помилуй мя!” Ці слова із церковного піснеспіву ми не один раз чули під час читання покаянного канону св. Андрія Критського. Хто був уважним під час цього читання, у того мабуть склалася думка, що він написаний не чорнилами, а сльозами. В ньому чується великий плач душі за гріхи і мольба до Бога про їх прощення. І це є відповіддю на питання, для чого потрібен піст. Хто правильно постився, той вже відчув на собі благотворну дію цієї Божої установи.

Піст це час, коли людина може зупинитися і подумати, про свою душу, її справи, заглянути в неї і побачити свою неміч і через гріхи віддаленість від Бога.

Всі, без сумніву, знаємо, що сам Господь установив піст, і як приклад для нас, сам постився сорок днів, також постилися і святі апостоли, постилися святі отці, мученики і преподобні.

Піст людині даний для того, щоб полегшити молитву, покаяння і всі труди духовні. Господь в Священному Писанії застерігає ”дивіться за собою, щоб серця ваші, не отягчалися об`ядінням і пияцтвом” (Лк. 21:34).

Людина в повсякденних життєвих турботах, може навіть і не помічати, як їжа, різні проблеми, суєтні турботи про тіло, перетворюються в закони, які починають керувати нею, забуваючи що на першому місці душа і все, що пов`язано з нею. Тільки піст, як говорить св. Симеон новий Богослов, “може як лікар душ, у одного християнина змирити плоть, у другого приборкати гнів, від одного відганяти сон, очистити розум і робити його вільним від різних неподобних думок, у другого зв`язувати невтримний язик, не дозволяючи йому говорити празні і гнилі слова, а у другого не дає очам дивитися в різні сторони й цікавитися, і всякого примушує вдивлятися в себе і бачити власні недоліки”.

Піст був встановлений ще у Вітхому завіті, постилися царі, пророки і народ Ізраїльський, особливо тоді, коли переживали якісь скорботи. Постилися, посипаючи голову попелом, розриваючи одежі, але Господь Ісус Христос не приводить їх піст в приклад, для нас, тому що він був частіше тільки тілесним, навіть критикує їх за понурий вигляд. А нас навчає поститися таємно, не показувати це на людях: "Коли постите, не будьте понурими, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмуре обличчя, щоб здаватися людям постниками. Істинно говорю вам, що вони вже отримають нагороду свою. А ти, коли постишся, помаж голову твою і вмий лице своє, щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий у тайні; і Отець твій, бачачи таємно, воздасть тобі явно." (Мф. 6: 16-18). Це все значить, що ми не повинні шукати якихось привілеїв, навіть про це ніхто не повинен знати. І Господь, бачачи наше тайне, воздасть нам на яву.

Піст допомагає людині молитися, а нею ми можемо випросити у Бога прощення наших гріхів і силу більше не грішити, тобто потрібен піст духовний: “постяшеся, братіє тілесно, постімося і духовно”. Цей піст виражається і в милосерді до ближнього (дивись Мф. 5: 43-48; 6:1-15). Наша молитва не буде прийнята по Слову Спасителя, якщо будемо мати злобу проти ближнього, Господь всіх нас полюбив, не дивлячись на великі наші провини, і ми повинні в кожній людині бачити Образ Божий і любити її, а ненавидіти лише гріх.

Переживаючи зараз дні Великого посту, дні духовної весни, скористаймося можливістю, відновити в собі втрачений Образ Божий, послужити Богу і удостоймося з чистою душею і серцем після сповіді і причастя зустріти світле Свято Свят і Торжество із Торжеств - Христове Воскресіння.