БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Діва Марія з 3-х років жила при Єрусалимському храмі, навчалась, працювала і проводила час в молитві. Коли Вона виросла (14 років), то за звичаєм, Її повинні були видати заміж. Але Вона сказала, священикам, що дала обітницю ніколи не виходити заміж і присвятити своє життя Богу. Тоді Марію, по велінню Божому, обручили далекому родичу, 80-и літньому вдівцю, тесляру Йосипу, що проживав в місті Назареті, щоб він піклувався і зберігав Її дівоцтво.

Один раз, коли Вона була одна, з'явився Їй Архангел Гавриїл і сказав: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між жінками". Вона ж, побачивши його, смутилася від слів його і міркувала, що це було за вітання. І сказав Їй Ангел: "не бійся, Марія, тому що Ти знайшла благодать від Бога: і от, зачнеш у чреві, і родиш Сина, і наречеш Йому ім'я: Ісус; Він буде великий і наречеться Сином Всевишнього, і Царству Його не буде кінця". Марія ж сказала Ангелу: "як буде це, коли Я чоловіка не знаю?" Ангел сказав Їй у відповідь: "Дух Святий найде на Тебе, і сила Вишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим". Марія зі смиренням сказала: "Я раба Господня; так буде Мені по слову твоєму” (Лк. 1:28-35,38).
 

---

ВХІД ГОСПОДЕНЬ У ЄРУСАЛИМ

Після воскресіння Лазаря, за 6 днів до єврейського Пасхи, Ісус зробив урочистий вхід у Єрусалим. “На інший день безліч народу, що прийшли на свято, почувши, що Ісус йде в Єрусалим, узяли пальмові галузі, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословенний прийдешній в ім'я Господнє, Цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши молодого осла, сів на нього, як написано: Не бійся, дщерь Сионова! Се, Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. Учні Його спершу не зрозуміли цього; але коли прославився Ісус, тоді згадали, що було так про Нього написане, і це зробили Йому. Народ, що був з Ним колись, свідчив, що Він вивів із труни Лазаря і воскресив його з мертвих. Тому і зустрів Його народ, тому що чув, що Він створив це чудо” (Ів. 12:12-18).

Урочистий вхід Господень у Єрусалим показав, що Він є щирий Христе Цар, і йде на смерть добровільно...

Це свято називається ще і Вербною Неділею, тому що в цей день за всеношною службою (чи за ранковою), роздають прихожанам освячені галузі верби чи інших рослин. Ми, тримаючи в руках перші галузі, що навесні розпускаються, прославляємо Спасителя як Переможця смерті; тому що Він воскрешав померлих і в цей самий день входить у Єрусалим для того, щоб вмерти за наші гріхи і воскреснути і тим врятувати нас від вічної смерті і вічних страждань.