Новини звідусіль

24.10.2006. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир відвідав урок християнської етики у столичній школі.
Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир і мер Києва Леонід Черновецький, начальник Головного управління освіти і науки Лілія Гриневич і заступник голови КМДА Віталій Журавський відвідали урок християнської етики у столичній школі № 129.
Діти, які зустрічали поважних гостей, вручили Блаженнішому Митрополиту Володимиру та Леоніду Черновецькому почесні відзнаки "Соняшник", які мають право носити учні лише цієї школи. Учні першого класу з радістю вітали Блаженнішого Владику та на честь зустрічі подарували йому картину "Пасхальні куличі", яку намалювала одна з першокласниць. У свою чергу, на молитовну згадку Блаженніший Митрополит Володимир подарував школі № 129 ікону Божої Матері.
Звертаючись до маленьких дітей, Блаженніший Владика сказав: "Дорогі діти, ми раді вас вітати і бачити за цими партами. Навчайтеся старанно, тому що ви - майбутнє нашої держави і Церкви. Будьте щасливі, будьте вродливі і радійте від того, що живете і бачите красу світу, який нас оточує. За християнським вченням, всю цю красу і нас самих створив Господь Бог, Який не залишає людину впродовж усього її життя. Ми віримо, що з кожним днем, з кожною миттю, ви будете дізнаватися більше про Бога, про абсолютне добро і любов, які повинні панувати між усіма людьми. Тож будьте гідними довіри ваших батьків та викладачів". Блаженніший Митрополит Володимир благословив першокласників та побажав їм щастя й здоров'я.

Розповідаючи про викладання християнської етики, директор школи № 129 зауважила: "Ми показали батькам підручники з християнської етики "Дорога добра". Батьки погодились з тим, що ці книжки пробуджують світле і добре в серцях дітей. Перший урок, який так і називався "Дорога добра", дуже сподобався, як дітям, так і батькам, котрі одностайно підтримали предмет "Християнська етика в українській культурі".
На невеличкій прес-конференції, яку було організовано після огляду школи, мер Києва Леонід Черновецький наголосив: "Сьогодні ми презентували розвиток викладання християнської етики в одній зі звичайних шкіл столиці Блаженнішому Митрополиту Володимиру – Предстоятелю Української Православної Церкви. Ми всі знаємо, що Україна – країна православна. На уроках, не торкаючись інтересів інших релігій, ми розповідаємо про добро та зло, але це лише початок. Будуть виникати нові ідеї, і Церква повинна брати участь у їх втіленні, розповідати про нашу православну історію. Жоден предмет у школі не був введений силоміць. Ми консультувалися із Церквою, яка підтримала нашу позицію. Усі батьки також були згодні. Адже відомо, що Православ'я й українська культура – поняття неподільні. Християнська етика – це предмет, який необхідно впроваджувати й в інших містах України. Хоча предмет "Християнска етика в українській культурі" викладають люди без сану, але Церква піклуватиметься про належний рівень фахівців – планується проведення семінарів з метою поглиблення знань викладачів".

 

17.10.2006. ОМСЬК. У Ачаїрському монастирі освятили найбільший пам'ятник святителю Миколаю.

14 жовтня у день Покрови Пресвятої Богородиці в Ачаїрському хрестовому монастирі відбулось освячення пам'ятника Святителю і Чудотворцю Миколаю. У церемонії освячення взяли участь урядовці Омської області, делегація Благодійного фонду Святителя Миколая Чудотворця, громадські організації.
Голова правління фонду Андрій Биков висловив подяку обласному правлінню за обране місце для встановлення найбільшої у Росії скульптури, присвяченої одному з найшанованіших святих. У інтерв'ю він зауважив: "Наш фонд працював у 40 регіонах Росії. І, повірте, Ачаїрський монастир – це найкрасивіший монастир з усіх, останнім часом відбудованих у Росії. У Омській області ми спостерігаємо будівництво храмів, яке допомагає відроджувати духовні цінності та зміцнювати православну віру". Багато храмів Омської області присвячені Святителю Миколаю. Це собори – Свято-Микільський Козачий, Микільський на вул. Праці, Микільсько-Ігнатіївська церква, Микільська церква у Большекулаченському монастирі, а також храми у Саргатці, Усть-Ішимі, Черлаці, Ачаїрі, Кейзесі, у с. Бутаковому та Микільському.
У Омську керівництво Благодійного фонду Святителя Миколая Чудотворця передало губернаторові області Леоніду Полежаєву особливу нагороду. Хрест ордена Миколая Чудотворця вручений світському діячу за працю та милосердя, відзначаючи тим самим і ту важливу роботу з відродження православної культури, яку проводить Регіональний уряд.
Цей хрест був освячений під час особливого молебню на мощах великого святого, коли омська делегація у листопаді 2005 року звершила паломницьку подорож святими місцями південної Італії та островами Греції.
"Ми давно спостерігаємо за відроджувальною діяльністю правління Омської області та вашого губернатора. Останні кілька років регіон переживає духовний ренесанс – час активного відновлення зруйнованих храмів. Саме у відродженні духовності та моральності суспільства і полягає єдність мети, що стоїть перед духовною та світською владою", – наголосив А. Биков.
У Росії до революції існувало два типи пам'ятників, присвячених святому: Миколай-воїн з мечем та Миколай Благословляючий. За словами автора скульптури видатного художника Росії, кавалера ордена Сергія Радонезького, Сергія Ісакова, для Омської області не випадково був обраний саме Миколай Благословляючий. "Відродження храмів та виховання нового мислення, яке базуватиметься на збереженні історичної пам'яті, – усе це сприятиме тому, щоб Омський регіон вважали одним з найважливіших духовних центрів Росії", – впевнений С. Ісаков.
Шестиметровий бронзовий монумент відливали на московському ливарному заводі у м. Жуковському. А потім пам'ятник, вагою у 4,5 т майже тиждень мандрував російськими дорогами на спеціально пристосованому трейлері. Під час його встановлення 30 вересня парафіяни висловили прохання відкрити у постаменті скульптури невеличку каплицю. За думкою автора скульптури, "хоча це було складно зробити конструктивно, але ідея – чудова". Таке конструктивне рішення було реалізовано вперше. До цього пам'ятники Святителю Миколаю були встановлені у м. Анадир на Чукотці та в Майкопі. Але, за словами С. Ісакова, з омськими будівельниками та архітекторами, які підготували майданчик для встановлення святого образа, ім вдалося не лише встановити пам'ятник, але й створити найкрасивіший меморіальний комплекс. Пам'ятник встановлений на високому постаменті, який, у свою чергу, розташований на штучному пагорбі. Скульптуру, що прикрашає Соборну площу Ачаїрського монастиря, можна буде побачити навіть з пароплавів, що пропливатимуть річкою Іртиш.

 

17.10.2006. ВАШИНГТОН. США. Відомий американський журналіст Род Дрієр прийняв Православ'я.

Род Дрієр – редактор недільного аналітичного розділу у газеті "Даллас морнінг ньюс" та автор відомої книги "Crunchy Cons", котра вже тричі видавалася в Америці. Її назву важко перекласти, проте в Америці вона стала своєрідним терміном. Цим словосполученням автор називає людей консервативних поглядів, переважно віруючих, які намагаються захиститися від пороків суспільства споживацтва. Дрієра цікавить їх духовний пошук, їх потяг до звичайного та доброчесного життя "старих, добрих часів", їх протидія лібералізму та споживацтву, аморальності та абортам. Серед героїв його книги – католики, православні, протестанти та іудеї.
За походженням Дрієр – методист. У 1992 році він прийняв католицтво. 12 жовтня була опублікована його стаття, у якій він розповідає, як нещодавно він покинув католицтво та перейшов у Православ'я. Безпосереднім поштовхом до цього слугувала низка вражаючих Католицьку Церкву Америки викриттів, коли кілька священнослужителів були звинувачені у сексуальних злочинах. Частину з них Дрієр розслідував сам як журналіст. Це підірвало його повагу до католицького кліру і навіяло сумніви щодо прийнятності целібату. Однак найголовніше, що відвернуло його від католицтва, за його словами, – "занепад літургії та катехізації" у американських храмах. Дрієр пише: "Ми з друзями часто сперечалися про недоліки у Церкви, і все, про що ми розмовляли, було правдою. Але, якщо це триває, то не залишиться без наслідків. Одного разу ми сперечалися з нашими друзями-католиками протягом вечора, – а коли вони пішли, ми з дружиною зрозуміли, що цілий вечір розмовляли про Церкву, але жодного разу не згадали про Христа. І тоді Джулія сказала: "Нам треба, щоби навколо було поменше Петра і якнайбільше Ісуса". Через кілька місяців Дрієр з дружиною вирішили прийняти Православ'я та почали відвідувати православну парафію Константинопольського Патріархату у Далласі. На питання "чому" Дрієр відповідає: "Там життя". Пізніше Рода та Джулію запросили на вечерю до архієпископа. Більш за все вони були вражені тим, що вечеря виглядала саме як сімейна. Род згадує: "У будинку знаходилося безліч парафіян і вони відзначали свято – тобто дійсно його святкували. Архієпископ Димитрій сидів серед них і був схожий на старого Гендальфа. Я, коли був католиком, ніколи не бачив, щоб люди так просто спілкувались зі своїм єпископом. Усе це подобалося – спілкування, молитовний настрій, сімейна атмосфера. Я раніше навіть і гадки не мав, наскільки мені не вистачало церковного спілкуваня. Джулія, яка зросла у Євангелічній церві, сказала, що це нагадує їй дитинство – те оточення, яке вона залишила, коли перейшла у католицтво. І пізно ввечері, коли я упорядковував свої враження після Літургії та парафіяльного свята, я зрозумів: "Ось таким я уявляв собі католицтво, коли його приймав". Я не вважаю, що католицтво взагалі не може бути таким: ніякою особливою магією Православ'я не володіє. Але поки що справи виглядають саме так".

 

17.11.2006. ВАРШАВА. ПОЛЬЩА. Жоден православний школяр не позбавлений права вивчати основи Православ'я.

"Православні польські школярі забезпечені усіма правами й можливостями вільного вивчення основ Православ'я та не відчувають обмежень з боку католицької системи освіти, – повідомив представник Польської Православної Церкви Митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва. – Не потрібно багато розмовляти, полемізувати – необхідно якнайшвидше впроваджувати цей предмет у програму усіх навчальних закладів. Тоді дітям, які матимуть змогу його вивчати, буде добре. Тоді й суспільство стане здоровішим" – так владика Савва прокоментував інтерв'ю, опубліковане у листопаді цьго року газетою "Православна Москва", де велися дискусії навколо можливості викладання предмету "Основи православної культури".
У Польщі питання релігійної освіти конфесійної меншості вирішується, за словами Митрополита, "дуже просто: з преших днів навчання вчителі повідомлені про віросповідання кожної дитини і враховують його протягом усього навчального процесу. Якщо у певній школі навчаються хоча б три православних школяра, їм вже мають викладати "Закон Божий", а якщо їх кількість менше трьох, то вони отримують знання про свою віру на заняттях у особливій групі, в одній зі шкіл, куди приходять у певний час", – розповів Предстоятель Польської Православної Церкви. Він також наголосив, що "Закон Божий" є у Польщі обов'язковим предметом, таким само, як польська мова чи математика. Польська Православна Церква, за словами владики Савви, згідно із законодавством має усі юридичні права і може вільно здійснювати духовну діяльність та суспільне служіння. Сьогодні вона нараховує близько 350 парафій, причому православні храми та каплиці відкриті в усіх великих містах країни. На сьогодні у Польщі мешкає близько 500 тисяч православних християн.

 

20.11.2006. МОСКВА. У Держдуму внесений проект виправлень, спрямований на впровадження обов'язкового викладання "Основ православної культури".
Депутат від фракції "Батьківщина" Олександр Крутов запропонував Держдумі проект виправлень до закону "Про свободу совісті", спрямований на впровадження у обов'язкову шкільну програму курсу "Основ православної культури". "Із внесенням цього доповнення, ми підкреслюємо, що вивчення основ Православ'я є необхідним. Кожен сумлінний громадянин повинен знати культуру країни, у якій він мешкає, знати духовні цінності, на яких була заснована його держава",– наголосив автор законопроекту, слова якого наводить газета "Комерсант".
Курс "ОПК" не дозволено вводити у якості загальнофедерального предмету, проте закон "Про освіту" дозволяє викладати Православ'я у межах регіонального компоненту шкільної програми. За даними Міністерства освіти й науки, цей предмет так чи інакше викладається майже у половині регіонів країни.
У виправленнях зазначено, що викладання "Основ православної культури" буде можливе лише за умови, що цей предмет матиме "історико-культурний, інформаційний характер" і не буде "супроводжуватися звершенням релігійних обрядів", – підкреслив О. Крутов. "Час впроваджувати культурологічне, а не релігійне вивчення основ православної культури. Тоді міністерство буде вимушено взяти це до уваги, змінивши загальноосвітній компонент шкільної програми", – додав він.

 

23.11.2006. КИЇВ. Українська Православна Церква святкує день народження свого Предстоятеля.

У Божественній літургії в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, яку очолив Блаженніший Митрополит Володимир, взяли участь архієреї УПЦ, а також закордонні православні священнослужителі.
Після закінчення служби до Предстоятеля УПЦ від імені Священного Синоду, єпископата, духовенства та віруючих звернувся Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел. Він привітав Блаженнішого Владику з днем народження, нагадав про віхи служіння Предстоятеля, його заслугах перед Православ'ям, народом та державою. У свою чергу, Блаженніший Владика подякував за привітання. "Серед усіх дарів, що дав нам Господь у житті, – сказав він, – найбезцінніший – це дар молитви, оскільки вона поєднує нас з Богом, як душа поєднується з тілом. І сьогодні я низько вклоняюся усім вам і дякую за те, що ми знов зібрались на молитву в обителі Божої Матері – Києво-Печерській Лаврі. Нехай цей дар завжди квітне у наших серцях і душах. Молімося ж один за одного, за народ наш, за усю нашу Святу Церкву".

 

22.11.2006. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир благословив нове періодичне видання – кіноальманах "Покров".

До IV фестивалю православного кіно "Покров" виданий пробний номер щорічного альманаху "Покров". Видавці альманаху присвятили його проблемам православного кіно.
У ньому опубліковані статті з оглядом проблем кінематографу, анонси нових стрічок, а також тих, які ще у процесі створення, поради видатних фахівців початківцям у царині кіно. Майстер-класи допомогли проаналізувати типові помилки православних авторів та режисерів. У журналі були дані відповіді на багато питань, що цікавлять нині православних "кіношників", а саме: як вирішити проблеми фінансування та просування християнських медіа-проектів, як уникнути обмеженості у "церковній" тематиці та створити православне кіно, цікаве для широкого кола глядачів.
Хоча оргкомітет фестивалю планував щорічне видання альманаху до фестивалю "Покров", проте, вже зараз отримане благословення від Блаженнішого Митрополита Володимира на періодичне видання журналу "Покров".
Планується, що журнал буде висвітлювати питання не лише християнського кіно, а й широке коло проблем світового кінематографу, серед яких питання літератури й сучасної культури. Засновники журналу (Міжнародний фонд підтримки християнськго кіно "Покров") сподіваються, що журнал зацікавить не лише спеціалістів та церковних людей, але й світську громадськість.
Журнал можна придбати у церковній крамниці Іонинського монастиря (м. Київ, вул. Тимірязівська, 1, на теріторії ботанічного саду на Печерську), або ознайомитися з його електронною версією на сайті: www.pokrovkino.com.