З молитвою до воцерковлення

Взаємопривітання мирян

Віруючі люди є єдиними в Христі, тому природно, що вони називають один одного "брат" або "сестра". Ці прекрасні слова виражають ту глибинну спільність віруючих, про яку сказано в молитві: "Нас же всіх тих, хто від єдиного Хліба й Чаші причащаються, з'єднай один з одним у Єдиному Дусі Святому". У широкому змісті слова і єпископ, і священик для мирянина - теж брати.

У церковному середовищі прийнято називати один одного тільки на ім'я, навіть людей похилого віку не величають по батькові. Тобто звертаємося так, як ми називаємо себе, підходячи до Причастя, до Христа.

При зустрічі мирян-чоловіків одночасно з рукостисканням цілують один одного в щоку, жінки обходяться при цьому без рукостискання. Аскетичні правила накладають обмеження на вітання чоловіка й жінки через цілування: досить привітати один одного словом і нахилом голови (навіть на Великдень рекомендують проявити тверезість, щоб не привнести у великоднє цілування пристрасності).

Стосунки між віруючими мають будуватися на простоті й щирості, смиренній готовності просити пробачення: "Прости, брат (сестра)". - "Бог простить, і ти мене прости". Прощаючись, віруючі говорять один одному: "Храни, Господи", "Прошу молитов", "З Богом", "Допомоги Божої", "Ангела хранителя".
 

Етикет бесіди

Якщо бесіда відбувається між мирянином і священиком, то тут необхідно пам'ятати певні правила поведінки. Священик - це носій благодаті, що її він отримав у таїнстві Священства, особа, поставлена священноначалієм бути пастирем. Тому ставлення до нього має бути сповнене шанобливості й поваги. При спілкуванні зі священнослужителем необхідно стежити за тим, щоб мова, жести, міміка, поза, погляд були благопристойними. Це значить, що у мовленні треба уникати експресивних і тим більше брутальних слів, жаргонів. Жести й міміка повинні звестися до мінімуму. Скромна жестикуляція є ознакою вихованої людини. У розмові не можна доторкатися до священика, вдаватися до фамільярності. При спілкуванні дотримують певної відстані. Порушення дистанції (надмірно близьке знаходження до співрозмовника) є порушення норм навіть мирського етикету. Поза не повинна бути розв'язною, тим більше зухвалою. Не прийнято сидіти, якщо священик стоїть; сідають після пропозиції сісти.

У розмові зі священиком віруюча людина повинна пам'ятати, що через духівника як служителя Таїнств Божих може часто говорити Сам Господь. Тому уважно треба дослухатися до слів духовного наставника.
 

Етикет листування

Письмове спілкування сьогодні не дуже розповсюджене, як усне, але і там є свої правила. Колись листування було майже мистецтвом. І залишилося лише дивуватися епістолярній спадщині церковних письменників або навіть простих віруючих.

Найпоширеніші послання у віруючих - це поздоровлення зі святами: Великоднем, Різдвом Христовим, храмовим святом, іменинами, днем народження тощо.

Найперше правило листування гласить: поздоровляти й відповідати на листи вчасно. І хоча зрозуміло, що Великодню, Різдву Христовому передує багатоденний, навіть виснажливий піст, що останні дні перед святами наповнені турботами і клопотами - все це не може бути виправданням. Суворо регламентованих правил у написанні поздоровлень немає. Головне - поздоровлення повинні бути щирими, сповненим любов'ю.

От деякі прийняті форми. Поздоровлення до Великодня починається словами: "Христос Воскресе!" (звичайно червоним чорнилом) і закінчується: "Воістину Христос Воскресе!" (теж червоним кольором). Лист-поздоровлення може мати такий текст:

„Христос воскресе!

Улюблена у Господі Н.! Зі світлим і великим Святом - Святим Великоднем - поздоровляю тебе і всіх твоїх рідних. Яка радість на душі: "Христос бо восста - веселіє вєчноє". Нехай же ця святкова радість серця не залишає тебе на всіх шляхах твоїх. З любов'ю у Христі воскреслому - твоя М.

Воістину Христос воскресе!"
 

Поздоровлення до Різдва Христового може звучати так:

"Христос рождається - славте!

Дорога сестра в Христі P.! Мої тобі поздоровлення з нині народженим Христом і молитовні побажання зростати все життя в Христі в міру віку Його. Так очистити серце, щоб наблизитися до великого благочестя таємниці: "Бог з'явився в плоті!" Бажаю тобі допомоги Богонемовляти Христа в богоугодних справах твоїх. Твій прочанин К.”

При написанні поздоровлення до дня тезоіменитства (тобто пам'яті святого, ім'я якого носить людина) звичайно бажають допомоги небесного заступника.

У храмове свято поздоровляють усю громаду: настоятеля, парафіян. Можна почати так: "Дорогого отця настоятеля і всіх парафіян поздоровляю..."

До диякона, ієрея, ієромонаха звертаються: "Ваше Преподобіє", до протоієрея, ігумена, архімандрита: "Ваше Високопреподобіє". Украй рідко вживається зворот, що був поширений раніше:"Ваше Високоблагословення" (до протоієрея) і звертання до ієрея: "Ваше Благословення".
 

Етикет за столом

За столом парафіяльної трапезної, розміщуватися слід на вільному місці, що ближче до Вас, а не проштовхуватися до більш зручного. Якщо трапеза вже почалася, то, попросивши пробачення, бажають усім: "Ангела за трапезою" і сідають на вільне місце.

На чолі стола або за столом, поставленим перпендикулярно, сидить настоятель або старший зі священиків. Праворуч від нього - наступний по старшинству священик, ліворуч - священик по чину. Поруч зі священством сидить голова парафіяльної ради, члени ради, церковнослужителі (псаломщик, читець, алтарник), півчі. Почесних гостей настоятель, звичайно, благословляє трапезувати ближче до голови стола.

У цілому керуються словами Спасителя:

„Помічаючи, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: коли будеш запрошений кимось, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, і щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, не сказав тобі, поступитися цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце"(Лк. 14,7-11).

Порядок трапезування на приході найчастіше копіює монастирський: якщо це буденний стіл, то чтець голосно читає житіє або наставляння. Якщо це святкова трапеза, то звучать духовні побажання, тости. За столом треба знати міру у всьому: у споживанні їжі, напоїв, у розмовах, жартах, тривалості застілля.
 

Що подарувати?

Часто виникає питання, що подарувати з нагоди свята. Найкращим подарунком для віруючої людини є ікони, книги, предмети церковного вжитку, цукерки, квіти. Церковний етикет вимагає, щоб в кінці урочистостей усе зібрання заспівало "многая літа".