ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ВОЛЮ БОЖУ?

Деякі старці вважали, що в тих випадках, коли з ними не було духовних керівників, то краще спитати поради у простої людини чи дитини, ніж повірити своєму рішенню.

“Коли не можеш запитати свого старця, то треба тричі помолитися про всяку справу. При цьому, якщо маєш вільний час, помолись три рази на протязі трьох днів. Після закінчення молитв дивись, куди схилилось серце хоч би на трішки, – так і поступай, бо сповіщення буває помітним і зрозумілим серцю. Якщо ж після третьої молитви не отримаєш сповіщення, то знай, що сам винний в цьому; і якщо не пізнаєш свого гріха, докори собі, і Бог помилує тебе”, – повчає преподобний Варсонуфій Великий.

Або треба усердно помолитися про всяку справу, а потім поступати в залежності від того, як складеться діло, незалежно від волі християнина (тобто по волі Господній). Тоді багато діл будуть відпадати, а інші виникати без волі і бажання християнина. Всі рішення необхідно приймати в повному спокої духа, з миром на серці, при зосередженні розуму, неспішності і, по можливості, якщо рішення перевіряються часом, з проміжними молитвами.

В складних випадках, коли не можна відкладати рішення і неможливо запитати поради духовного отця, старець Анатолій з Оптиної пустині давав таку пораду духовним дітям: “Можна після щирої молитви відкрити св.Євангеліє чи Псалтир і прочитати перші ж слова, що попали на очі. Проте, це допустимо не часто і тільки в справді дуже потрібних випадках.

Те, що люди називають “нещастям”, – є милостива настанова, врозумління від Бога Отця чи іспит Ним віри християнина.

“Під час напастей не шукай допомоги людської. Не витрачай дорогоцінного часу, не виснажуй сил душі своєї на шукання цієї безсильної допомоги. Очікуй допомоги від Бога: по Його волі в свій час прийдуть люди і допоможуть тобі”, – пише єпископ Ігнатій Брянчанінов.

Не можна не порадити людині звертати пристальну увагу не тільки на випадкові збіги, але й на найпростіші факти у своєму житті, як в їхній послідовності, так і в їх паралельності до певних духовних станів.

Показником волі Божої також є таке спрямування наших справ поза нашою волею, котре ми називаємо випадковістю, збігом обставин. “Випадковостей немає в житті, але кожна обставина має вищий духовний сенс, веде до пізнання Бога, тобто волі Божої”, – говорить ігуменя Арсенія.

І якщо християнин молиться про те, щоб Сам Господь вів його по Своїй волі, Сам обирав для нього шлях у всіх справах, великих і малих, і щиро не хоче свавілля, то він може бути спокійний і в усіх тих випадках, коли прохання молитви його не виконалося, і діло вчинилося не так, як він просив і як би він хотів.