Релігія і наука

Спілкування з Богом корисне для здоров'я, вважає петербурзький учений. А американські онкологи підтверджують: віруючі хворі живуть на 5 років довше!

В лабораторію нейро– і психофізіології Санкт-Петербурзького Психоневрологічного науково-дослідного інституту ім. В.М.Бехтєрева священики приходять молитися. Це головна умова експерименту, котру проводить доктор біологічних наук, професор Валерій Сльозін. Багатьом психіатрам і неврологам відомий феномен, коли після молитви покращується душевний стан, сходять нанівець симптоми найтяжчих захворювань. Професор Сльозін став першим, хто спробував з допомогою наукових засобів пояснити, що відбувається з мозком людини в хвилини звернення до Бога. Результати експерименту приголомшили фахівців.

– Коли на голову одягають шолом електроенцефалографа з десятками проводів, тут всякому спочатку не до молитви, – розповідає Валерій Борисович. – З людиною треба поговорити, заспокоїти, і тільки після цього починати експеримент. Взагалі, значно важче знайти добровольців з числа глибоко віруючих. Адже не кожний згодиться, щоб його обстежили в момент таїнства молитовного спілкування з Господом. А у тих, хто все-таки відважився, часом доходило до курйозів.

Приїхав до нас отець Амвросій, настоятель монастиря в Іванові, міцний такий батюшка, колишній тренер по боротьбі. Посадили ми його в крісло, а в цей час на нього візьми та й впади лабораторна лампа. «Видно, Бог не велить», – сказав отець Амвросій, і експеримент прийшлося припинити.

– Що ж показали дослідження?

– Ми вперше зуміли зареєструвати невідомий науці стан свідомості. Досі було прийнято виділяти три основні фази працюючого мозку – швидкий сон, повільний сон і бадьорість. Кожній з цих фаз властивий свій ритм біотоків. Але раптом з'ясувалося, що під час молитви ритм біотоків мозку уповільнюється настільки, що стає можливим говорити про існування четвертого стану свідомості – повільної, або молитовної бадьорості. Мозок фактично вимикається, припиняється активна діяльність думки. Мені здається, хоча поки я не можу цього довести, що свідомість починає існувати поза тілом. На електроенцефалографі це виглядає слідуючим чином. В моменти бадьорості кора головного мозку дорослої людини генерує альфа – і бета-ритми біотоків з частотою від 8 до 30 герц. Коли ж люди заглиблювалися в молитву, відбувалося уповільнення ритму біотоків до 3 герц. Ці повільні ритми носять назву дельта-ритмів і спостерігаються тільки у малюків до двох-трьох місяців. У деяких обстежуваних енцефалограф показував повну відсутність альфа – і бета-ритмів, тільки дельта-ритми. З точки зору нейрофізіології ці люди ставали в буквальному розумінні слова як малюки.

Зовсім інша картина спостерігається в мозку під час медитації. Частота альфа-ритму, навпаки, зростає – немов людина вирішує складну задачу. Приходив до мене один чоловік, що постійно практикував медитацію і навіть заснував духовну школу. Я попросив його прочитати «Отче наш». На енцефалограмі пішли розряди, як перед епілептичним припадком. «Виходить, Бог проти медитації», – сказав я тоді. Через деякий час цей чоловік подзвонив і сказав, що перестав займатися медитацією, почав відвідувати храм.

– А які наслідки мало відкриття «молитовної бадьорості» для вас?

– Я повірив в Бога, прийняв хрещення, став ходити в церкву. Завдяки молитві одужала моя тяжко хвора дружина. Тепер я збираюся спробувати застосувати молитву в медицині. За даними американської онкологічної асоціації, воцерковлені люди, що хворіють раком, в середньому живуть на п'ять років довше, ніж невіруючі хворі. Директор Психоневрологічного НДІ ім.Бехтєрева професор Модест Кабанов дав згоду на використання молитви для реабілітації пацієнтів. Я думаю, наше дослідження може призвести до розробки засобів лікування без ліків.

Думка фахівців.

Доктор медичних наук, член редколегії журналу «Незалежний психіатричний журнал» Віктор Каган:

– Дослідження Сльозіним стану мозку під час молитви проводиться на високому технічному рівні. Засоби, що використовувались ученим, дозволяють говорити про високий ступінь вірогідності експерименту. Це дуже добре, що зараз в російській науці з'являються такі нестандартні наукові роботи. Тим більше, що тематика досліджень, зв'язаних з релігією, ще недавно була недозволеною для нас.

Доктор медичних наук, зам. директора Інституту мозку людини Андрій Аничков:

– Я знаю Валерія Сльозіна і можу припустити, що він справді знайшов щось дуже цікаве. Однак особисто я не став би займатися подібними дослідженнями. Не хочу ображати Валерія, але пояснювати віру наукою, на мій погляд, – кощунство.

Секретар вченої ради петербурзьких Духовної Академії і Духовної семінарії отець Кирил (Копєйкін):

– Своїм експериментом Валерій Сльозін довів, що четвертий стан свідомості необхідний людині і робить її життя повноцінним. Але це ні в якому разі не доказ існування Бога і не аргумент, здатний переконати невіруючих. Віруючим людям такий аргумент не потрібний. Вони знають про Бога з власного духовного досвіду.