Блаженнішого Володимира Митрополита Київського і всієї України
|
Абетка благочестя
ВПЛИВ СІМ'Ї НА ВИХОВАННЯЯк зробити так, щоб максималізувати позитивний і звести до мінімуму негативний вплив сім'ї на виховання дитини? – найчастіше задумуються над цим батьки. Найчастіше в сім'ї дитина отримує перший життєвий досвід, робить перші спостереження і вчиться як вести себе в різних життєвих ситуаціях. Дуже важливо, щоб те, чому ми вчимо наше чадо, підкріплювалось конкретними прикладами, щоб воно бачило, що його мама і тато, які кожний день твердять, що брехати не добре, але самі того не замічаючи, відступають від цього правила – таке виховання може привести тільки ускладнення в житті вашої дитини. Кожен з батьків бачить в своїх дітях своє продовження, реалізацію своїх певних установок чи ідеалів. І дуже важко відступити від них. А тому різні підходи в вихованні дитини можуть призводити до конфліктної ситуації в сім'ї між батьками. Перша задача батьків - найти загальне рішення, переконати один одного. Якщо прийдеться йти на компроміс, то обов'язково, щоб основні потреби сторін були заспокоєні. Коли один батько приймає рішення, він обов'язково повинен пам'ятати про позицію другого. Друга задача – зробити так, щоб дитина не бачила протиріч в позиціях батьків, тобто обговорювати ці питання найкраще без неї. Діти швидко “схвачують” сказане і легко маневрують між батьками, добиваючись свого… Батьки приймаючи рішення, повинні на перше місце ставити не свої власні погляди, а те що буде більш кориснішим для дитини. В спілкуванні у дорослих і дітей виробляються наступні принципи: - Емпатія, тобто співпереживання – дорослий дивиться очима дитини на проблеми, розуміє і приймає її позицію. - Адекватне відношення зі сторони дорослої людини до того, що діється.
Батьки можуть любити дитину не за щось, а не дивлячись на те, що вона не гарна, не розумна, на неї жаліються сусіди. Дитина сприймається такою, якою вона є. Можливо батьки люблять її, коли вона відповідає їх вимогам, коли добре вчиться і себе веде. Але якщо дитина не задовільняє їхніх вимог, то вона відторгується, відношення міняється в гіршу сторону. А це приводить до значних трудностей з дитиною - вона не впевнена в батьках, вона не відчуває тої емоційної безпеки, яка повинна бути з самого дитинства. Буває й таке, що дитина взагалі не сприймається батьками (сім'я алкоголіків). Але може бути і в благополучній сім'ї (наприклад вона не очікувана, були важкі проблеми і т.д.) необов'язково батьки її усвідомлюють. Але бувають чисто підсвідомі моменти, наприклад мама гарна, а дівчинка не гарна і замкнута. Дитина роздражає її, а вона відповідно себе веде. Ще багато інших питань в стосунках між дитиною і батьками, деяких з них ми ще не раз торкнемось у цій рубриці, а накінец добре запамятати, що: Головне в вихованні маленької людини досягти душевного єднання, зв'язку батьків з дитиною, дитини з Богом (це розвивається у сімейних молитвах). Батькам ні в якому разі не треба допускати процес виховання на самотік, а в старшому віці, залишати подорослівшу дитину наодинці з собою зі своїми проблемами. Батькам насамперед треба навчитись терпінню до своїх дітей, щоб в потрібний момент бути їм опорою. Підготувала психолог Степанова Наталія
|
|
|