Живий літопис

ВІД ХАТИ ДО ХАТИ – РІЗДВО ЗУСТРІЧАТИ !

“Що Тобі принесем, Христе?
Яко Чоловік явився єси на землі нас ради,
Кожде од Твоїх створінь благодарення Тобі приносить:
Ангели – спів,
Небо – зірку,
Волхви – дари,
Пастрі – чудо,
Земля – вертеп,
Пустеля – ясла,
Ми – Мати Діву.
Предвічний Боже, помилуй нас”.
(Різдвяна стихира на “Господи воззвах”)

Щороку на Різдво молодь нашої парафії має багато можливостей, аби вивчити нові розспіви та більше дізнатися про традиції святкування Різдва. Різдвяні флеш-моби православної молоді гір Ліванських, Сирії, Александрійської Церкви, сербські чи грузинські колядки – все це відкривають для себе молодіжні хорові колективи та братства у Львові, Луцьку, Києві та Донецьку. В учнівської редакції “Борці слави” ми взяли інтерв'ю про те, як відбуватимуться цьогорічні різдвяні колядки й щедрівки у православних парафіях Прикарпаття.

Напередодні свят відбулися перші збори Дрогобицького благочиння УПЦ. Настоятелям найвіддаленіших сіл радять забути ті часи, коли під час коляди вірянам УПЦ недоброзичливці, не одчиняли воріт, ображали їх, обливали окропом. Тепер знову (як і в 2011-12 р.) на радість юнаків і дівчат з благословення архієрея 2013 рік православні парафіяни стрічатимуть соборною колядою домівками й вулицями міста.

Молитвою упродовж всієї Різдвяної ночі розпочинається радісне святкування на кожній з православних парафій Карпат. Після пастирської настанови та вистави святкового дитячого вертепу о 6.00 ранку радісні парафіяни розходяться по домівках. Старші – аби трошки перепочити, а молодші – аби привітати родичів та сусідів, котрі не могли бути на всеношній та Літургії. А тоді з благословення єпископа і благочинного кожен настоятель благословляє годину збору і звечора 7 січня урочистим співом охочі хористи й парафіяни вирушають колядувати домівками православних та всіх городян.

“Коляд-коляд-колядниця! Добра з медом паляниця, а з молитвою така, як карпатськая кутя!”– такими віршівками оголошуються наближення колядкової групи до господи. Від двору до двору, від будинку до будинку колядники бадьоро прокладають стежину проповіді віршами усім відомими або й дописаними відповідно до місцевості. “Це вже русино-карпатська традиція така, – розповідав юним хористам ветеран Сторонського і Бориславського криласів Йосафат Андруневчин (carpat.info/borSchooling), – співати не лем своїм, авадь усім, хто ся трафит на дорозі: би той настрій світлого Христового воплочення ся передав кожному серцьови. Усі наші хорові репетиції найфайнійше ми проводили по вулицях, магазинах та коло кафе – де народ чує. Багато охочих ся знайде би то підтримати і осяяти добрим настроєм інши людей”. Відтак у маршрутках замість остогидлих “шансонів” аж гуде од різних варіацій колядок.

Колядки співаються вже починаючи з брами: “Прилетіли ангелята, як пташата з неба! Стали нам колядувати весело, як треба. Гей же гей же, о, Ісусе, гей же гей же, слава! Се вітаєме вас, люде, святом з Борислава!”

Коли господар одчиняє (а ще виходить із святковими калачами чи пляцком, тримаючи у руках кутю) ми продовжуєм наступну колядку з іншим наспівом. Так стараємося пересипати різні наспіви, би то було щораз цікавіше. Якщо молодіжна група встигає приготувати імпровізований вертеп, то без особливо мудрованих костюмів ми зображаємо сценку. Причому, важливо щоб ані смерті, ані нечистої сили чи страшних іродів і взагалі негативних персонажів не включати! По-перше, часу немає на зайві комедіювання, по-друге, у багатьох родинах малі діточки виходять до нас спів колядувати, і всілякі засмічування святково-Різдвяного сценарію ні до чого. Серйозна благоговійність свята диктує нам постійно перейматися головною метою проповіді: прославити Різдво і послужити Христу благочинними ділами парафії та колядкового збору. Багатьом парафіям потрібно дозбирати на покриття боргів за опалення церкви чи ремонту дзвіниць тощо. А головне – кожда парафія збирає на проповідь серед сиріт дитячих будинків, інтернатів, притулків для стареньких самотніх людей, серед хворих у лікарнях та ув'язнених.

Часто-густо колядуючій групі (особливо в містах) дорогою зустрічаються випадкові перехожі у нетверезому стані. Тому мудра поведінка та веселий пісне-спів має на меті благотворно вплинути на свідомість різних людей: одні втомлені повертаються після зміни роботи на хлібозаводі чи у лікарні, інші повертаються з далеких відряджень або святкують. Необхідно, аби проповідь радісно торкнулася серця людини і преображаюче закликала до храму. Варто постаратися, щоб у кожній групі колядників були діти, або студенти, які ще тільки навчаються співу, бо саме у таких імпровізованих сценках та колядкових пісне-співах є нагода правильно поставити дихання і голос юнакам і дівчатам. Це жива традиція Церкви, коли упродовж 5-7 годин співу старші хористи можуть передати молодшим мистецтво благоговійного співу. В такому літургійно-соборному співі молодь навчиться славити Бога радісно, від серця, не брати криком і не тримати звуковидобуття на гортані (чим часто грішить світський спів). Охрипнути на морозі – штука нехитра, а от зберегти Божий орган у натхненнім співі – заповітна мета кожного учасника.

Близько 23.00 колядники проводжають дівчат домів та в молитві розходяться по хатах до наступного вечора. Якщо на Воскресіння статут Православної Церкви велить брати на щоденну проповідь упродовж Світлої Седмиці хоругви і вирушати по хатах виключно із священиком, то на Різдво настоятель може благословити по 3-4 гурти, призначаючи старшого і таким чином за Святки охопити парафіян усіх районів свого міста з присілками й навіть кількома селищами. Після колядок, які колядники співають спільно із господарями, парафіяни беруть зі собою когось із добровольців та вирушають далі хатами і дворами. З 14 січня до колядок додаються віншування з Новим роком, а 18 січня ще й щедрівки.