Абетка благочестя

ЯК ВИ ІДЕТЕ ДО ОДРУЖЕННЯ?

Ревека лишень уздріла нареченого свого, читаємо у Святому Писанні: «вземши ризу літнюю облечеся» (одразу накрилася хустиною) (Бут. 24, 66). Відповідно й у кожного нареченого та нареченої взаємини мають розквітати такою чистотою - під покровом цнотливої сором'язливості. Якщо прагнуть вони у майбутньому бути щасливим та благодатним подружжям, як у часи наших благочестивих предків, то й до вінчання хай юнак і дівчина будують свої теплі стосунки, як брат і сестра.

Адже всі ми бачимо, що діється довкола: часто-густо стається так, що наче й справа вже йде до весілля - подарунками одне одного задарували, мріями застелили обрій, аж раптом - ні... Розбиваються людські угоди, розсипаються, мов попіл всі наші солодкі сподівання! Тому, радять нам святі подвижники великою стриманістю (тілесно-душевною) благородно покривати наші прогулянки на самоті, наше листування, пам'ятаючи, що найзгубніше буває, коли здається, що свідків нема. Насправді свідки завжди є - Ангел Охоронець невидимо предстоїть, усопші наші рідні православні предки теж молитовно з нами...

Про це книга Псково-Печерської обителі "Нравственное богословие для мирян" витримки якої пропонуємо вам прочитати:

...Вина жениха и невесты, если они тотчас же после сговора надевают на себя и носят кольца. Допускать это прежде церковного обручения - значит быть виновным в грехе самовольного обручения. Что же до преждевременного сожития желающих венчаться, то такое сожитие "не есть брак и даже не начало брака", но только блудная связь. Даже лучше этим людям совсем разойтись, т.е. лучше им честно соединиться браком с другими лицами; потому что из-за такой вольности до законного супружества легко между ними возникнут попреки, холодность и презрение. Но если уже им не с кем более соединиться браком, и если они примут законный брак: все же "венцом (как, между тем, они думают) не прикрывается их грех". Со дня лишь церковного брака законно их сожитие: а за прежнюю связь они должны понести эпитимию. Нареченные женихи и невесты! Не в последней короткости обхождения должно состоять ваше предварительное ознакомление, и не в том, чтоб вам ни на час не отставать друг от друга, везде выходить и выезжать вместе, нет, не в том! Но чтоб увериться во взаимных добрых качествах и на основании-то взаимной любви и взаимного уважения утвердиться в решимости сочетаться браком. Который из вас будет держать скромнее и степеннее, тот в глазах другого и заслужит большее уважение. А вам нужно позаботиться не об одной сердечной любви, но и о взаимном уважении; потому что первое без последнего не прочно.