Новини звідусіль

Вперше у християнській історії був здійснений повітряний хресний хід над територією України.

З 21 по 28 липня 2003 року над територією України проходив повітряний хресний хід. Він був присвячений святкуванню дня пам'яті св. равноап. кн. Володимира, 1700-літтю з дня представлення св.вмч.Гергія Побідоносця і 100-річчю віднайдення мощів прп. Серафима Саровського чудотворця. Хресний хід був проведений об'єднанням “Шлях православних” ім. св.кн. Володимира спільно з Синодальним відділом взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями у підтримку канонічного Православ'я. Акція пройшла з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України. З першої хвилини польоту в імпровізованому храмі почалось унікальне богослужіння - перша в історії Божественна літургія на борту літака. Її звершив архієпископ Львівський і Галицький Августин. З владикою співслужили священик Костянтин Татаринцев (Москва), ігумен Феодор (Коробченко) - насельник Києво-Печерської лаври - та диякон Віктор Яценко, співробітник Синодального відділу взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями. Під час богослужіння співав хор студентів КДАіС. Літургія завершилась перед посадкою у Луганськ на висоті 5 тис. метрів. “Те, що здійснилось сьогодні, здійснилось вперше в історії, - сказав після закінчення богослужіння архієпископ Августин. - Сподіваємось, що Господь прийме наше служіння не як зухвальство, не як самовпевненість, а як усвідомлення відповідальності православних християн за долю нашої Української Церкви, за долю всього Православ'я. Відправити Божественну літургію у повітрі було непросто, але у цій благій справі нас підтримувало благословення Митрополита і надавало сили розуміння того, що це дійсно важливо і потрібно для віруючих нашої країни. Радісно, що подібна Божественна літургія була відслужена вперше у світі, і поки що важко усвідомити до кінця унікальність цієї події”.
 

15.09.03. КИЇВ. Під час археологічних робіт на місці зруйнованої у 30-х рр. Києво-Подільської Введенської церкви археологи знайшли джерело і колодязь ХІІ ст. Майже чотири роки тривала боротьба православної парафії за можливість відродити на історичному місці храм, який згадується ще в літописах часів хрещення Русі. На прохання громади узялися до справи археологи. Під кількома культурними пластами було віднайдено зруб колодязя ХІІ ст. З нього забили чотири джерела на знак милості Божої на цьому святому місці. У зв'язку зі знахідкою планується внести зміни до проекту і над джерелом зробити хрещальню. До того ж, археологи звернулись до громади з проханням облаштувати у храмі крипти для поховання залишків людей, які загинули під час нашестя Батия XIII ст., а також у ХVІІ-ХІХ ст., жертв репресій ХХ ст.
 

17.09.03. КРИМ. У Сімферополі створено фонд святителя Луки (Войно-Ясенецького).
Учасники першої Міжнародної православної медично-теологічної конференції ухвалили заяву митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря про дозвіл заснувати у Криму Міжнародний фонд святителя Луки з одночасним встановленням його представництв у різних країнах світу. На цей час у Сімферопольській та Кримській єпархії розпочато підготовку необхідної документації.
За словами митрополита Лазаря, зараз ведуться відповідні переговори з Предстоятелем УПЦ Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, а також з представниками світських медичних структур.
 

19.09.03. КИЇВ.
Віднайдено руїни православного храму ХІІ ст., про який жодного разу не сказано в літописах. Археологічну пам'ятку вчені виявили на Подолі, на місці будівництва підземного паркінгу. Тут у ХІІ ст. стояв православний храм. “Унікальність його у тому, що він досі невідомий науці. Всі храми, які були віднайдені у Києві, згадувались у літописах. Вони добре відомі. Коли розкопали фундамент, відразу стало зрозуміло, що це за храм”, - розповідає керівник відділу подільської археологічної експедиції Марина Сергеєва. Кам'яний храм стояв на березі струмка. Це все, що поки можна про нього сказати. У літописах згадок про нього вчені не знайшли. Єдина інформація - легенда про юнака, який під час паломництва до Йорданії загубив у річці ківш, але знайшов його потім у струмку, вже коли повернувся до Києва. На березі струмка тоді поставили церкву св. Миколая. Можливо, саме його знайшли вчені. На захист цієї версії - дві букви на уламках дзвону: Н та И. Але у тому, що це перша літера імені Миколай, упевненості в археологів нема. “Це може бути, припустімо, слово Ніка (перемога), яке часто-густо писали на таких предметах”,- вважає керівник археологічної групи Михайло Сагайдак. Над таємницею храму розмірковує зараз уся археологічна спільнота. Адже ж і романська архітектура на Русі для ХІІ ст. не властива - церква побудована, як кажуть учені, під західним впливом. Над фресками будуть працювати ще й мистецтвознавці. Вони теж незвичайні. “Павича на стінах храму, - розповідає М.Сагайдак, - вирізав непрофесіонал”. Відповіді на деякі питання археологи сподіваються знайти глибше під землею. Адже ж розкопки тільки- но почались. А з будівництвом паркінгу, очевидно, доведеться почекати. Археологи не менше року будуть досліджувати знайдений храм. Поки що його назва та історія - лише здогад. Точно відомо лише століття, у якому храм побудовано. Бо, як стверджують археологи, плімфу - кам'яну цеглу - на Русі використовували тільки у ХІІ ст.
 

04.10.03. КИЇВ. На жаль, молитва лине зараз не в усіх храмах Києво-Печерської лаври. Поступово оживають навіть ті лаврські храми, які були у користуванні Національного Києво-Печерського заповідника. Керівництво музею пішло на зустріч священикам обителі і дозволило почергово у неділю звершувати богослужіння у Троїцькій надвратній церкві та у Всесвятському храмі над економічними воротами Верхньої Лаври. До цього літургія тут відправлялась тільки раз на рік, у дні храмових свят. На жаль, досі залишається невирішеним питання про відродження ще двох лаврських церков. А саме, Благовіщенської церкви біля митрополичих палат, у якій розмістилась виставка декоративного мистецтва, і Свято-Миколаївського лікарняного храму, який за часів атеїстичних переслідувань був перетворений на актовий зал.
 

09.10.03. КИЇВ. Пам'ятнику св. равноап. кн. Володимиру - 150 років. Один з найбільш відомих символів Києва - пам'ятник хрестителю Русі на Володимирській гірці. Щорічно біля нього Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України служить благодарственний молебень за участю перших осіб держави. У Неділю Торжества Православ'я, а також у день хрещення киян (14 серпня за н.ст.) до цього місця прямує традиційний хресний хід від Києво-Печерської лаври.
Пам'ятник св. равноап. кн. Володимиру на Михайлівській (нині Володимирській) гірці був освячений 28 вересня (за ст.ст.) у 1853 р. Облаштували це місце у середині ХІХ ст., а через деякий час тут з'явився парк, центром якого став пам'ятник. На початку 2003 р. хрест на пам'ятнику прикрасили світильниками. І зараз осяяний хрест св. Володимира видно з Дніпра, немов маяк для кораблів.
 

28.09.03. ДОНЕЦЬК. Віце-губернатор Донецької області вважає, що необхідно ввести у школу предмет “Православна культура”.
Проблема дитячого безпритулля, криміналізації підліткового середовища в області досі лишається гострою. У 2002 р. через притулки Донецької області пройшло більше 4 тис. безпритульних. Від того, якими виростуть наші діти, яких життєвих принципів вони будуть дотримуватись, залежить майбутнє країни. Тому, крім державних заходів, потрібна ще й система моральних орієнтирів. За словами В. Лобаса, “...ми живемо у часи глобалізації і, щоб не загубитися у спільному домі всіх народів, маємо берегти наші традиції і знайомити інші нації з нашою культурою, нашою самобутністю, яка протягом тисячоліть була пов'язана з Православ'ям”. Тому у всіх школах, а також в інтернатах та дитячих будинках потрібно ввести предмет “Православна культура” як національно-регіональний компонент у вигляді додаткових занять, факультативів.
 

03.10.03. ВІННИЦЯ. Ще одна парафія повернулась у лоно УПЦ.
Після бесід, проведених благочинним Калинівського округу Вінницької єпархії протоієреєм Володимиром Розманом з мешканцями с. Люминці, люди усвідомили неправду, на якій заснований т.зв. Київський патріархат. Мешканці Люминців обрали шлях до Бога у законній Церкві, яку визнає весь православний світ. Тому вони не прийняли чергового священика, якого прислав “єпископ” УПЦ КП Геронтій. Більше того, мешканці через благочинного звернулися до Вінницького єпархіального управління з проханням прислати їм нового, справжнього священика, який би вів їх шляхом спасіння.
Прес-служба Вінницької єпархії.
 

04.10.03. КИЇВ. Розпочався навчальний рік на Богословсько-педагогічних курсах.
4 жовтня спільною молитвою у Свято-Макаріївському храмі, що на Татарці, розпочався навчальний рік на богословсько-педагогічних курсах. Курси готуватимуть викладачів Закону Божого, основ православної культури та християнської етики для парафіяльних недільних та загальноосвітніх шкіл. Організаторами курсів за благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви стали Синодальний відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства, а також Православне педагогічне товариство.
Майбутні православні педагоги, більшість з яких мають вищу освіту, протягом двох років вивчатимуть богословські науки і методику їх викладання, проходитимуть педагогічну практику та отримають церковний диплом з благословенням на православну педагогічнудіяльність (подробиці див.“ВіК”№4(17) стор. 19).
 

07.11.03. КИЇВ. Центр богословських студій провів набір слухачів до Вищої християнсько-гуманітарної школи на 2003-2004 навчальний рік. Спеціальна навчальна програма центру розрахована на осіб, що мають (або здобувають) вищу освіту та бажають прослухати курси гуманітарного та богословського циклів. Школа тісно співпрацює з КДА (ректор - проф. протоієрей Микола Забуга). Богословський цикл дисциплін буде викладатися переважно професорами та викладачами КДА. Лекції та семінари гуманітарного циклу проводитимуть професори та викладачі провідних внз України та Європи. Навчальний процес у Школі заснований на поглибленому та проблемному вивченні таких блоків дисци плін: Святе Письмо, Православне богослів`я та історія Церкви, історія християнської культури, класичні мови, релігієзнавство. Навчання безкоштовне, розраховане на три роки.
Вісник прес-служби УПЦ