СТЕЖИНОЮ СВЯТО-ОТЦІВСЬКОЇ НАУКИ

Як і обіцяли, ми продовжуємо знайомити вас, дорогі читачі, із слідами мудрості смиренної грецької черниці Гаврилії (Папаянні):

1. Всяке місце може бути місцем Воскресіння. Достатньо жити смиренням Христовим.

2. Не те знання, якому навчився, а те - яке вистраждав. Це є православна духовність.

3. Не бажай багато чого, близького чи далекого. Напроти переживай про те щоб освятити те мале, що маєш.

4. Одна освіта: навчитися любити Бога.

5. Якщо маєш любов до всього світу, весь світ прекрасний.

6. Ми, люди, бажаємо свободи. Навіщо? Щоб бути рабами пристрастей?

7. З'їзди: коли люди не можуть нічого зробити, вони збираються, щоб прийти до висновку і сказати, що нічого не виходить.

8. Мета наша - навіть якщо в голові маємо шкідників - в серці мати Утішителя.

9. Ми стаємо відображенням Неба, молячись: "Да буде воля Твоя, як на Небі так і на землі".

10. Хто любить, не відчуває цього, як не відчуває того, що дихає.

11. Бог, коли нас створив, дав нам життя і вдихнув Духа Свого. Цей Дух є Любов. Коли нас залишає любов, тоді ми стаємо трупами. Буваємо вже мертвими.

12. Християнин повинен поважати тайну буття в кожному хто і в усякому що.

13. Духовно успішна людина та, хто досягла стану не мати "іпостасі", і хто глибоко радіє тому, що з ним трапляється - чи то по волі Божій, чи то за попущенням Божим.

14. Ніколи не бажай нічого, окрім лише волі Його, і приймай з любов'ю зло яке приходить.

15. Не залишай ніколи людину з тим злим образом, з яким він ставиться до тебе. Побач в його серці Христа.

16. Якийсь мудрець сказав: якщо ти живеш для самого себе, краще не народжуватись.

17. Ахилесовою п'ятою людей є багато розмов і бесід.

18. Бути смиренним рівнозначно ніколи не хотіти мати докорів сумління.

19. Ніхто не повинен ставати рабом людини. Ми єдине раби Божиї. "Воздавайте убо честь", - говорить Апостол. Раболєпіє не повинно існувати.

20. Життя Церкви знаходиться за межами всякої моральної дисциплінованості, або церковних обов'язків. Воно є переходом моральності в духовність.

21. Не рішуча людина не бере участь в житті.

22. Бог, коли потрібно, посилає до нас кого-небудь. Всі ми - супутники.

23. Мова Божа - мовчання.

24. І захочу, не можу розстроїтись. Коли ми розстроюємось, то ніби говоримо Богу: "Я не згодна. Це Ти не добре зробив." Крім того, це - не вдячність.

25. Розмова перед Красою і серед Неї недоречна. Порушує гармонію.

26. Закликанням Імені Христового завдаємо потужного удару нашому "Я".

27. Світильник душі нашої повинен бути завжди запаленим. Неусипно.

28. Даючи радість іншим, ти відчуваєш її першим.

29. Листування - єдиний спосіб, що з'єднує самотність із суспільством.

30. Диво - є нормальним перебігом речей, як того хоче Бог. Те, що ми називаємо Дивом, для Бога природно.

31. Якщо з нами трапляється щось ненормальне, не питаймо мо, хто винуватий. Тому що тільки ми винні. В молитві, якщо будемо просити, відкриється причина. Чи не любимо, як слід, чи переступили яку-небудь іншу заповідь, або невірно виклали подію, чи пішли туди, куди не треба було, чи ґрунтувались не на тій основі.

32. Любов буває тільки на Хресті.

33. Ускладнюються стосунки, коли "Я" стоїть над тобою.

34. Не треба обурюватись. Тому що обурення віддаляє всяку допомогу.

35. В час кризи чи труднощів не відкривай вуст твоїх. Нічого не говори, тому що потім каятимешся тисячу разів. Скажи про це Ангелам, та принесуть вони це до Ніг Господніх, і проси у Ангела мирну, щоби мирствувати.

36. Якщо коли відчуєш страх, закрий вуха і говори молитву.

37. Ти роби те, що потрібно робити, і Бог зробить те, що потрібно зробити.

38. Ми самі не можемо позбутись недоліків. Він виймає їх з нас по одному.

39. Коли ми постійно думаємо про Бога, тоді і Бог про нас думає постійно.

40. Ми корисні, коли існуємо не для самих себе. І навпаки.

41. Кожного ранку, на сторінці що відкривається, поставимо наш підпис, як на пустому бланку. Все, що хоче Господь, нехай пише.

42. Коли молимось, закриємо двері.

43. Досконала по Христу любов несе в собі повагу до особистості всякого, ким би він не був, а також і захист від пошкодження і руйнування, яке приносить інтимна близькість.

44. Про річ, яка не є прекрасною, не думай і не говори нікому.

45. Люблю кого-небудь усією душею - означає молюсь про нього. Хто має такий досвід, знаходиться в Раю.

46. Коли хто-небудь ставить за мету відсікти від нас радість, -пригадаймо, що Бог любить нас.

47. Будь з людьми як із Христом. Ніби з Присутнім тут. І так не розстроїшся нічим і ні від кого.

48. Істинно смиренний не засмучується, бо, хто засмучується, робить початок із судом, засудженням і повстанням.

49. Христос сказав нам: "Ідіть, навчить всі язики". А ми…закутавшись…що робимо?

50. Коли нічого не шукаєш, і коли скільки дає тобі Бог, стільки даєш, даєш…це є любов.

51. Чим більше віра в Небесне, ти менше засмученість земним.

52. Де нема поваги до особистості, нема і до Бога, і навпаки.

53. Якщо б люди мали дві речі: готовність до переміни і "Так" духовному отцю, який їх любить, і довіра до нього, тоді б сходило благословення Боже на них. Тому, де є послух, там приходить благословення Боже і буває диво.

54. Після послуху, в час, який визначає Бог, приходить настанова згори.

55. Найсильніша молитва - це Закликання, яке здійснює ієрей на Божественній літургії.

56. Господь наносить удари тільки своїм. Щоб прокинулись і усвідомили і покаялись.

57. Будемо говорити: "Слава Богу за наше існування. Слава Богу за існування другого". Це істина подяка, яку бажає Бог.

58. Велике місце в моїй молитві до сих пір займає "дякую". Що ще просити? Оскільки у мене все є.

59. Постійно говори з Ангелом Хранителем. Про все. Особливо за складних обставин, і коли не можеш прийти до взаєморозуміння з ким-небудь. Він завжди допомагає.

60. Дві речі мають велике значення: "Любить один одного" і: "Не бійся, тільки віруй".

61. Одне залицяння, а інше любов.

62. Замість того щоб говорити: "Мене любить такий-то", краще сказати: "Люблю такого то". Тоді все міняється. Про це чудово сказав апостол Павло.

63. Коли буваєш один з Богом, години летять надзвичайно швидко. Набагато швидше, чим коли знаходишся в суспільстві. Тим не менш можна і в миру бути з Богом. Як? Коли, щоб ти не робив, посилаєш йому свою думку…Коли щось хороше приходить, славиш Його…Коли яке випробування трапиться, дякуєш Йому.

64. Метою нашого життя на землі є: старатись жити тут як в Царстві Божому. Тому що як можемо ми приходити і відходити з цієї землі, не відчувши тут Раю? Ми відпали від Раю, але якщо не повернемось тут, як набудемо його там?

65. Те, що народ називає співпадіннями, я називаю зустрічами.

66. Від багатого ніколи не приймай. Від трудівника і від бідного - так, з великою подякою.

67. Дехто хоче прийти до Воскресіння, не проходячи через Голгофу.