Свято

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕННЯ

Воздвиження Хреста Господнього
(пам'ять 14 вересня за стар. ст./27 за н.ст.)

Перед хресними стражданнями Господь сказав: “Нині прославиться Син людський”. Хрест – Його слава, вічне сяйво Його любові. За словами Іоанна Златоуста: “Хрест не тільки врятував людей, але й ангелів наблизив до Бога”.

Свято Воздвиження Хреста поєднує в собі спогад про дві події: обрітення Хреста при імператорі Костянтині і повернення його до Єрусалиму при Іраклії.

Після того, як святий цар Костянтин Великий офіційно оголосив Християнство головною релігією Римської імперії, він побажав збудувати храми Божі на святих місцях Палестини, де пройшло земне життя Спасителя (народження, страждання і воскресіння). В 326 році до Єрусалиму направилася його мати – цариця Єлена, з метою знайти найбільшу зі Святинь – Хрест Спасителя. За допомогою найстарішого єврея Іуди з Єрусалиму, який знав від своїх предків про місцезнаходження Хреста – святиня була скинена в печеру, завалену сміттям та землею, над якою був побудований язичницький храм. Після того, як капище Венери, блюзнірськи побудоване на місці Розп'яття, було знесено, під землею виявилася печера. Почалися розкопки, під час яких було знайдено три хрести, цвяхи і титла (дошка з написом “Ісус Назорей, Цар Іудейський”). Який з них був Хрест Господній? Про це дізналися з багатьох чудес, які явилися від одного з древ. До Хреста Спасителя приносили хворих, і вони одержували зцілення, а один з мертвих – воскрес! Незабаром ці події стали відомі багатьом. Хрест був знайдений перед Великоднем, і велика кількість прочан зібралася того року у Палестини. Вулиці і площі Єрусалиму були переповнені так, що навіть не було можливості наблизитися до Хреста або здалека поглянути на нього.

Єрусалимський патріарх Макарій разом з духівництвом урочисто винесли Голгофській Хрест на високий горб. Кілька разів вони піднімали (воздвигали) древо Хреста, щоб народ міг побачити його, оскільки через велику кількість народу, не всі мали можливість наблизитися до Хреста. За наказом імператора Костянтина був зведений величний храм Воскресіння Господнього (Гробу Господнього), під склепіннями якого опинилися головні святині – Голгофа і Гробниця Христа. Древо Хреста поставили у вівтарі на горньому місці. Також були зведені храми на Єлеонській горі, у Віфлеємі, Февроні біля дубу Мамрійського.

Після повернення свого, цариця Єлена привезла до Константинополя часточку Животворящого Хреста Господнього, а інша частина залишилася в Єрусалимі, де і зберігається понині на Голгофі в храмі Гробу Господнього.

Після обрітення Животворящого Хреста, Іуда, який вказав місце знаходження Святині, став християнином. За добропорядне життя був рукопокладений в єпископа з ім'ям Киріака і зведений на Єрусалимську кафедру. Постражав за Христа у часи правління Юліана Відступника. Пам'ять св. священномученика Киріака – 28 жовтня стр. ст./10 листопада, н. ст.

На початку VII ст. Єрусалим був захоплений персидським царем Хосровом, який відвіз до Персії серед інших трофеїв і древо Хреста. В цей важкий для Візантії час імперією правив Іраклій I. Він вщент розгромив Хосрова, після чого Хрест був повернений до Палестини. Цар Іраклій на своїх плечах проніс його від брами Єрусалиму до храму Воскресіння. З благоговіння до великої святині цар зняв з себе корону та порфіру, і йшов вулицями Святого Граду, одягнений у лахміття.

“Вознесыйся на Крест волею, тезоименитому Твоему новому жительству, щедроты Твоя даруй, Христе Боже, возвесели силою Твоею верные люди Твоя, победы дая им на супостаты, пособие имущым Твое оружие мира, непобедимую победу” (Кондак, глас 4).