ПІСТ – ШЛЯХ ДО ОЧИЩЕННЯ

Богослужіння Великого посту, що постійно спонукають до посту і покаяння, зображають стан душі, яка кається і плаче про свої гріхи. Цьому відповідає і зовнішній образ здійснення пісних богослужінь: у седмичні дні Великого посту, виключаючи суботи і неділі, Церква не звершує повної літургії. Натомість щосереди і щоп'ятниці здійснюється літургія Передосвячених Дарів. Склад інших церковних служб змінюється згідно з часом. В седмичні дні майже припиняється спів, віддається перевага читанню старозавітних писань, особливо Псалтирі, у всі церковні служби вводиться молитва св. Єфрема Сиріна з великими (земними) поклонами, а третій, шостий і дев'ятий часи об'єднуються з вечірньою та вказують на час, до якого повинен тривати денний пост.

Перша седмиця Великого посту відрізняється особливою суворістю, оскільки належить мати ревність до благочестя на початку подвигу. Відповідно цьому, Церква звершує богослужіння триваліше, ніж у наступні дні. З понеділка по четвер на великих повечір'ях читається покаянний канон св. Андрія Крітського (+712). Канон цей був названий Великим, як через безліч думок і спогадів, що містилися у ньому, так і за кількістю тропарів, що містяться в ньому – близько 250 (у звичайних канонах їх близько 30). На першій седмиці канон поділяється на чотири частини, за числом днів. В середу і четвер до канону додається декілька тропарів на честь прп. Марії Єгипетської (+522). Великий канон завершується тропарями на честь його творця – св. Андрія Крітського.

В багатьох храмах звершується зворушливий богослужебний обряд – пасія (від лат. passio – страждання). Він був запроваждений при митрополиті Київському Петрі Могилі (XVII ст.). Звершується він на повечір'ї (в п'ятницю) або за вечірньою (в неділю) в першу, другу (часто з другою), третю і четверту седмиці посту і складається з читання Євангелія про Страсті Христові, співанням піснеспівів Страсної седмиці – ”Тебе, одеющагося светом, яко ризою”, “Приидите, ублажим Иосифа приснопамятнаго” та інших – і повчання. Чин пасій був уперше поміщений в кінці Тріоді кольорової, виданої в 1702 році архімандритом Києво-Печерської Лаври Іоасафом Кроновським.

Перша неділя посту називається торжеством Православ'я. На спомин торжества, встановленого у Візантії в першій половині IX століття в пам'ять остаточної перемоги Православ'я над всією єрессю, що обурювала Церкву, особливо над іконоборчеською, яка була засуджена VII Вселенським Собором в 787 році.

Друга седмиця і неділя Великого посту називаються седмицею і Неділею світлотворных постів: Церква просить Господа про благодатне осяяння тих, хто постують і каються. В богослужінні разом із журбою про гріховний стан людини прославляється піст як шлях до такого внутрішнього благодатного осяяння. Православне вчення про піст з особливою силою розкривається в спомині свт. Григорія Палами, архієпископа Солунського, чудотворця (XIV ст.).

Третя неділя Великого посту називається Хрестопоклонною, оскільки в цю неділю Церква прославляє Святий Хрест і духовні плоди Хресної смерті Спасителя. Окрім цього викривається фарисейська гордість, засуджена Богом, і вихваляється митарево смирення. Починаючи з середи Хрестопоклонної седмиці на літургіях Передосвячених Дарів до Великої середи вимовляються особливі єктенії про тих, хто готується Святого Хрещення.

На четвертій неділі (тижні) Церква пропонує високий приклад постницького життя в особі подвижника VI століття прп. Іоанна Ліствичника, який з 17 до 80 років трудився на Синайській горі, і в своєму творінні “Ліствіця раю” зобразив шлях поступового сходження людини до духовної досконалості ліствицею душі, що зводить від землі до слави, що триває вічно.

П'ята седмиця. В четвер на утрені читають весь Великий канон св. Андрія Крітського і Житіє прп. Марії Єгипетської (V-VI стт.), яка з безодні пороків підвелася шляхом покаяння на таку висоту досконалості і святості, що уподібнилася безтілесним ангелам. Це богослужіння тому називається Маріїним (або рідше: Андрієвим) стоянням.

В четвер ради читання Великого канону звершується літургія Передосвячених Дарів.

В суботу шостої седмиці – ваій Церква згадує чудо воскресіння Господом Лазаря, тому вона називається Лазаревой суботою. Воскресінням Лазаря Христос явив Свою Божественну силу і славу, і запевнив Своїх учнів і всіх в грядущому Своєму Воскресінні і загальному воскресінні померлих в день Суду Божого. Неділя ваій присвячена спомину урочистого Входу Господнього до Єрусалиму, куди Він йшов для страждань і Хресної смерті. В п'ятницю седмиці ваій закінчується піст Святої Чотиридесятниці. Ця неділя служить переходом від Чотиридесятниці до Страсної седмиці.