Життя Святих

СІМ МУЧЕНИКІВ МАКАВЕЇВ

(1 (н.ст. 14) серпня за с.ст.)

У 166 р. до Р. X. жив в Іудеї чоловік на ім'я Єлеазар, священик і законоучитель, який вже досяг старості, але був він благовидної зовнішності, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і стали змушувати з'їсти свиняче м'ясо, що було суворо заборонене Богом у Старому Завіті. Єлеазар погодився краще вмерти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення безчесне і негідне перед Богом життя. Під час жорстоких тортурів, коли від поранень священик Божий уже наближався до смерті, він, застогнавши, сказав: "Господу, Який усім відає, відомо, що я, маючи можливість уникнути смерті, приймаю жорстокі страждання й охоче терплю їх, через те, що маю страх перед Ним".

Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Макавеї – Авим, Антонин, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алим і Маркелл та їхня мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також стали примушувати їсти недозволене. Тоді один з них, відповідаючи за усіх, сказав: "Ми краще помремо, ніж порушимо закони". Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відітнути руки та ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще живого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на знущання другого, і він прийняв мучення в такий же спосіб. Вже в останні хвилини життя він сказав: "Ти, мучителю, позбавляєш нас дійсного життя, але Цар світу воскресить нас, тому що ми вмерли за Його закони, для життя вічного". Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно простягнувши і руки, і мужньо сказав: "Від Бога я одержав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову одержати їх". Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Макавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: "Благаю тебе, дитино моя, подивися на небо і землю і пізнай, що усе це сотворив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я з Божої милості знову віднайшла тебе з братами твоїми". Після синів померла й мати, радісно дякуючи Богу за те, що вона сама і діти віддали душі за закон Господа Вседержителя.