Настанова пастиря

УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ

Успенський піст починається через місяць після Петрового посту.

Цей піст встановлений перед великими святами – Преображенням Господнім та Успінням Божої Матері і триває два тижні з 1 по 15 серпня (усі дати наведені за старим стилем).

Успенський піст походить ще з давніх часів християнства.

У бесіді Льва Великого, проголошеній ним приблизно 450 року, ми знаходимо безпосереднє посилання на Успенський піст: "Церковні пости протягом року розташовані таким чином, що для кожної пори року встановлений свій особливий закон утримання. Так, для весни весняний піст – у Чотиридесятницю, для літа літній – у П'ятидесятницю (Петрів піст – ред.), для осені осінній – у сьомому місяці (Успенський – ред.), для зими – зимовий (Різдвяний – ред.)".

Св. Симеон Солунський пише, що "піст у серпні (Успенський) встановлений на честь Божої Матері Слова, Яка, довідавшись про Свою смерть, продовжувала подвизатись і поститись за нас, хоча, свята і непорочна, Вона могла не робити цього; а особливо молилась Вона про нас, коли мала намір перейти від земного життя до небесного, і коли Її блаженна душа мала через Божественного Духа з'єднатися з Її Сином. Тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи життя Її і спонукаючи Її тим молитися за нас. Утім, деякі стверджують, що цей піст встановлений на честь двох свят, тобто Преображення й Успіння. І я також вважаю за необхідне спомин цих двох свят, одного – що подає нам освячення, та іншого – умилостивлення та предстательство за нас".

Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. На Соборі було підтверджено, що всі православні християни згідно з древніми статутами повинні дотримуватися Богородичного посту з 1 по 15 серпня. Вальсамон про цей Собор писав: "Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського та Різдвяного. Тому сам святіший патріарх підтвердив, що хоча дні цих постів письмово ніде не позначені, однак треба намагатися дотримуватись неписаного церковного передання і поститися від першого дня серпня та від чотирнадцятого дня листопаду".

Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, причому їжі не скоромної, а пісної. У церковному статуті детально роз'яснено, у який час і яку саме пісну їжу належить вживати. Усе суворо розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні позови плоті, які викликає надмірне та солодке харчування тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а – навпаки – зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися духу та з бадьорістю виконувати його вимоги.

Успенський піст не такий суворий, як Великий, але суворіший, ніж Петрів та Різвяний пости. У понеділок, середу та п'ятницю Успенського посту у церковному статуті пропонується сухоядіння, тобто дотримання найсуворішого посту, не відварюючи їжу; у вівторок і четвер – "варити їжу, але без єлею", тобто без олії; а у суботу та неділю дозволяється вино і єлей.

До свята Преображення, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов'язує нас утримуватися від цих плодів. За переданням св. отців, "если же кто от братий снесть гроздие прежде праздника, то запрещение за непослушание да приимет и не вкусит гроздие во весь месяц август".

У свято Преображення за церковним статутом на трапезі дозволяється риба. З цього дня кожного понеділка, середи та п'ятниці на трапезі обов'язково мають бути плоди нового врожаю.

Піст духовний безперечно пов'язанний з постом тілесним, на зразок того, як душа наша поєднується з тілом, проникає його, оживляє і становить з ним одне ціле, як душа і тіло, поєднуючись, складають людину. Постуючи тілесно, нам у той же час необхідно поститися і духовно: "Постящеся, братие, телесне, постимся и духовне, разрешим всяк союз неправды".