Репортаж

ЩО ГОВОРИТЬ ПРИРОДА ПРО ВОСКРЕСIННЯ МЕРТВИХ

Поглянемо навесні на те місце, де зів'яла осіння троянда. Її кущ весь покритий новими кольорами, він знову наповнився своїм неповторним запахом...

Сонце закотилось вчора на наших очах. Ніч покрила всю землю, вci барви згасли, затихли вci звуки, а сьогодш рано-вранці схід засяяв новою зорею. Вона позолотила вершини naгopбiв i дерев. Жайворонки радісно піднялися до неба, щоб своїм cпiвом вітати сонце, що знову зійшло...

Я бачив, як ослаблий черв'ячок сам готував coбi могилу, як він, звернувшись лялечкою, лежав у ній мертвий. Але через деякий час він почав прогризати свою могилку i, повний сил та краси, розкривши блискучі крила, злетів у повітря, радуючись новому життю: черв'ячок загинув i вилетів метелик...

Так само оновиться i людина: краса підніметься з тління, i нове життя виникне з праху. Ти пролежиш у землі, як насіння, кинуте в неї, щоб повстати в новому вигляді.

Але хто ж прийде i відкриє гpiб, хто пробудить мертвих, хто збере народи з лиця вciєї землі i відтворить їх? Biн наш Визволитель, Спаситель i Переможець смepтi, Христос Бог. Те, що ciєш, не оживе, якщо не помре (1 Кор. 15,36).

ЗАПИТАННЯ: Поясніть, будь ласка, таке. Моя мама перед самою смертю, знаходячись у напівзабутті, називала iмeнa людей, які померли раніше, нiби розмовляла з ними. Вона зверталася до своєї мами (моєї бaбyci), інших родичів. Деякі близькі пояснювали це тим, що в той момент, коли душа збирається покинути тіло, її зустрічають душі раніше померлих людей, які при земному житті були найбільш близькими. Чи так це? Подібне описує доктор Moyді у своїй книзі "Життя після смерті”, розповідаючи про випадки клінічної смерті i почуття умиротворення та icтиннoгo щастя, якого зазнає людина (вірнiшe її душа) у момент, коли душа покинула тіло. Чи так це насправді? Як ставитись до цього факту i до книги Моуді? I ще. Що відбувається з душею в момент смерті, на третій, дев'ятий, сороковий i наступні дні?

ВІДПОВІДЬ: У момент смерті душа покидає тіло людини i у неї з'являється спроможність бачити духовний світ: її оточують однорідні їй духовні істоти, серед яких може бачити не тільки ангелів, демонів, але i душі родичів. Такий погляд заснований на Священному Писанні ("Помер жебрак i віднесений був Ангелами на лоно Авраамове," - Лк. 16,22) та переданні Святих Отців (прп. Сисой, лежачи при смерті, повідав братії монастиря, що прийшли ангели, яких він просив дати йому ще трохи часу на покаяння).

Що стосується опису почуттів умиротворення i щастя при відході душі у книзі "Життя після смерті”, до цього слід ставитись стримано. Святі отці навчають нас (наприклад, свт. Кирил, патpiapx Олександрійський), що душа при наближенні ангелів тремтить, бо вони поведуть її на митарства, де її будуть випробовувати в кожному виді гpixa. Тому, незважаючи на те, що зміст книги доктора Моуді, в цілому, відповідае православному розумінню того, що відбувається з людиною в момент i після смерті, тим не менш, Православна Церква свідчить про це тверезіше, серйозніше, відповідальніше. На третій, дев'ятий, сороковий день з душею відбувається, за словом святителя Афанасія Великого, таке: праведники після смерті випробовують "часткові насолоди", а грішники - "часткові муки." У зазначені вище дні Церквою встановлено поминання померлого: в третій день - заради Господа Iicyca Христа, "Який воскрес у третій день" (за іншим тлумаченням, менш розповсюдженому, заради Святої Трійці) - з першого по третій день, за вченням Церкви, душа перебуває в місцях земного життя спочилого; в дев'ятий день - як нагадування нам про дев'ять чинів ангельських, до яких як нeмaтepiaльний дух мiг би бути причислений спочилий (за вченням прп. Симеона Солунського) - з третього по дев'ятий день душі показуються райські обителі; в сороковий день - заради Вознесіння Спасителя - в цей день звершується рішення Боже, де буде знаходитися душа до Страшного Суду. Що відбувається далі? Душі чекають Другого Пришестя Христа, коли над людьми буде звершено остаточний суд.