Із світової скарбнички

ЗА ЖИТІЯМИ СВЯТИХ ОТЦІВ

Якось ченці прийшли в монастир авви Антонія, щоб порадитися з ним про привидів, які з'являлись їм, і щоб запитати його, від Бога ці видіння, чи від диявола.

Братія, вирушаючи в дорогу, взяли із собою осла, який дорогою вмер. Коли вони прийшли до старця, і ще не встигнули щось йому сказати, він запитав їх: "Чому ваш осел помер на дорозі?". Браття відповіли: "Звідки знаєш це, отець ?" Старець: "Демони повідали мені". "А ми і прийшли, - сказати братія,- запитати тебе і порадитися з тобою про подібне: нам з'являються привиди, які іноді говорять очевидну правду; але ми боїмося бути обманутими". Тоді старець дав їм напуття, щоб вони ні на йоту не слухалися цих привидів, бо вони, хоч і хитріші за людину (можуть знати про тварний світ більше за будь-якого вченого), але усі мудрування їхні - від диявола.

Загальне правило для всіх: не захоплюватись з'явами із світу духів, - визнавати таке явлення тяжким випробуванням для себе. Ангели з'являються лише святим людям, і лише святі здатні розрізняти святих Ангелів від дияволів. Дияволи, з'являючись людям, набирають вигляду святих ангелів, оточують себе усілякою благовидністю, щоб якомога більше людей спокусити, обманути і погубити недосвічених, зарозумілих, глупо-цікавих. Велика біда -- вступити у спілкування з демонами, прийняти в себе помисли та поради від них, - навіть підкоритися будь-якому впливу їхньому, який ми часто власним людським бажанням, має особливу дію!
 

---

Одного разу авва Макарій Великий, йдучи пустелею, знайшов людський череп. Коли авва доторкнувся палицею до черепа, череп подав голос. Старець запитав: "Хто ти ?". Череп відповів: "Я був жерцем ідолопоклонників, які жили на цьому місці. А ти - авва Макарій, який має в собі Святого Духа Божого. Коли, змилосердившись над тими, котрі знаходяться у вічній муці, ти молишся за них, вони мають розраду". Старець запитав в чому вона полягає. Череп відповів: "Наскільки відстоїть небо від землі, настільки довкіл вогню під ногами нашими і над нашими головами. Ми стоїмо посеред вогню, і ніхто з нас не поставлений так, щоб бачив ближнього свого. Але коли ти молишся за нас, то вогонь спадає і ми можемо бачити лице ближнього свого". Тоді старець, обливаючись сльозами сказав: "Горе тому дню, в який народилась людина, якщо тільки ось така розрада в муках !". До цього старець додав: "Чи є мука, тяжча за цю". Череп відповів: "Для тих, що нижче від нас - мука більша". Старець сказав: "Хто в ній ?". Череп: "Нам, що не відали Бога, виявляється хоч якесь милосердя; але ті, хто пізнали Бога і відреклись від Нього, і не виконували волі Його, знаходяться нижче за нас". Після цієї бесіди старець поховав череп у землю.
 

---

Один брат сказав старцю: "Авва ! Ось я часто запитую святих Отців, щоб вони сказали мені повчання для спасіння моєї душі. І що б вони не сказали мені, нічого не пам'ятаю". В старця було два пустих глечика. Він сказав брату: "Іди, візьми один з цих дзбанів, налий в нього води, помий, воду вилий, а дзбан, перевернувши постав на своє місце. Брат зробив це один раз, а потім, за наказом старця, другий і третій. Тоді старець сказав йому: "Принеси сюди обидва дзбани". Коли брат приніс, старець запитав, який з них чистіший. Брат відповів, що той, в який він наливав воду і мив. На це старець сказав: "Так і та душа, син мій, яка часто чує слово Боже, хоча і не втримує в пам'яті нічого з почутого, усе - таки більше очищується, ніж та, яка ніколи не запитує і не чує слова Божого".