Новини звідусіль

07.06.2006. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. У музеях міста проходять виставки унікальних археологічних знахідок, виявлених на території Богородицької фортеці.
Перша виставка відбулася у Національному Гірничому Університеті. Після того, як вона вирушила на древню батьківщину козацтва – у Запоріжжя, в стінах Дніпропетровського історичного музею мешканцям міста були представлені експонати археологічної виставки "Раритети Богородицької фортеці". Протягом п'яти років археологи і студенти ДНУ під керівництвом доктора історичних наук, кавалера ордена княгині Ольги III ступеня Ірини Ковальової збирали представлені тут знахідки. Богородицька фортеця була заснована за наказом царів Івана і Петра Олексійовичів та правительки Софії Олексіївни у 1688 році на місці стародавнього козацького містечка Самарь, відомого з 1576 року. Ця пам'ятка історії й архітектури, датована XVI-XVIII ст., ще донині не остаточно досліджена. Нею цікавляться не лише провідні історики, але й так звані "чорні археологи". На території Дніпропетровської області, як і по всій Україні, збереглося не так вже й багато пам'яток архітектури з тривіковою історією...
Найдавніші знахідки на території Богородицької фортеці датовані кінцем XIV ст. – це золотоординські гроші. Цікавою є зібрана тут колекція торгівельних пломб (на одній зазначена дата – 1524 рік), а також вісім каблучок-печаток (особисті, військові й адміністративні), на одній з яких зображені укріплення, можливо, план м. Самарь. Велику наукову цінність представляє і чудова колекція натільних хрестів. Купкою цегляних монет розсипалися на вітрині виточені з уламків кераміки шашки. Ці невигадливі дрібнички допомагали солдатам гарнізону коротати вільний від війни час. Атмосферу колишніх боїв передають відламки ядер, фрагменти військової амуніції, залишки великих солдатських казанів...
Проректор університету з гуманітарної освіти і виховної роботі, проф. В.В. Іваненко зазначив, що в університеті обов'язково буде виділене приміщення для постійно діючої експозиції.
На території фортеці було знайдено багато жіночих прикрас татарського походження. Це означає, що, повертаючись з походів на Крим, солдати привозили із собою прекрасних бранок, робили їх своїми дружинами. Археологічна група ДНУ продовжила дослідження відомого історика і краєзнавця Дмитра Яворницького. Він визначив, що Богородицька фортеця була збудована перед початком другої кримської війни у 1687 р., як тиловий осередок російського війська. Для корінних мешканців це сусідство завдавало великого клопоту, оскільки для спорудження фортеці вирубувалися значні ділянки лісу, руйнувалися пасіки, а нерідко – й козацькі паланки. Але місцеве населення намагалося зберегти свої традиції і духовну культуру. В останній експедиції дніпропетровським археологам вдалося знайти кулю із зображенням хреста, а також чимало бронзових натільних хрестів, датованих XVI-XVIII ст. Одні історики стверджують, що серед козаків існувало кілька різних віросповідань, інші з ними категорично не погоджуються. Але обидві сторони визнають, що серед усіх течій значно переважало Православ'я. Археологи, переконані, що для повного дослідження фортеці знадобиться ще не один рік. Учасники експедиції також визначили місце, де знаходився шинок і православний цвинтар початку XVII століття. На думку Ірини Ковальової, наявні всі підстави створити історико-археологічний ландшафтний заповідник на території колишньої Богородицької фортеці – Старосамарського ретраншементу. Місцевість мальовнича, прекрасно збереглися фортечні вали – є чим помилуватися туристам. Особливо, якщо забрати з заповідної зони гори сміття і заборонити місцевим жителям проведення посадочно-городніх робіт на території пам'ятки.

 

19.06.2006. СИМФЕРОПОЛЬ. В Алуште открылся храм-маяк.
Необычный храм открылся в Алуште. Под церковь Пресвятой Богородицы оборудован 50-метровый морской маяк. Превратить его в храм памяти всех погибших на водах было решено еще полтора года назад. Сегодня основные работы закончены. На верхней точке сооружения уже установлен православный крест. При этом маяк сохранит свое основное предназначение: на нем регулярно будут зажигать огни для проходящих кораблей.

 

29.06.2006. ДОНЕЦК. В Донецком Национальном университете состоялось вручение дипломов первому выпуску подразделения Духовной культуры и этики.
24 июня в ДНУ состоялось вручение дипломов первому выпуску подразделения духовной культуры и этики факультета смежных (дополнительных) профессий. Это подразделение создано два года назад по благословению митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона.
26 июня студенты и преподаватели вновь собрались в храме Рождества Христова, где благодарили Бога на молебне по окончании всякого доброго дела. Торжественный молебен совершил духовник подразделения духовной культуры архимандрит Митрофан (Никитин) в сослужении городских священников.
Открытие подразделения стало знаковым событием в развитии отношений между УПЦ и государством, властями и ректоратом Донецкого национального университета. Спонсорскую поддержку организовало ЗАО "Донецксталь" – металлургический завод".
Осенью 2004 года на отделение духовной культуры поступило около 50 студентов. Дипломы по специальности богослов (теолог) получили только 24 из них. Это связано с высокими требованиями к студентам и с высокой учебной нагрузкой. Выпускники получили дипломы государственного образца и дополнительную квалификацию "преподаватель православной этики и культуры". Своими знаниями они смогут послужить Матери-Церкви и людям.

 

22.06.2006. КИЇВ. Християнська етика в школах столиці буде введена як обов`язковий предмет з 1 вересня поточного року.

У приміщенні Будинку вчителя відбулися громадські слухання на тему "Модернізація освіти в контексті європейських цінностей". У форумі взяли участь міський голова Києва Леонід Черновецький, заступник міського голови з гуманітарних питань Віталій Журавський, ректори деяких столичних вузів, педагоги, депутати різних рівнів, батьки, лідери учнівського і студентського самоврядування. На відкриту дискусію були запрошені представники різних релігійних конфесій України, але зацікавленість виявила лише Українська Православна Церква, від імені якої у форумі взяли участь голова Всеукраїнського православного педагогічного товариства протоієрей Анатолій Затовський, заступник голови ВППТ протоієрей Владислав Софійчук, секретар ВППТ протоієрей Богдан Огульчанський і представник Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства УПЦ протоієрей Андрій Ткачов. Першим питанням, винесеним на обговорення, було впровадження нового предмету "Християнська етика в українській культурі" в школах Києва. Директор Українського колежу ім. Василя Сухомлинського Василина Хайруліна підкреслила, що в учбовому закладі, який вона очолює, вже шість років викладається предмет "Християнська етика", і позитивний вплив цього предмета на учнів є очевидним. Присутні на слуханнях випускники деяких київських шкіл та студенти вузів висловили думку, що без знання своїх духовних основ жодне суспільство не зможе вважатись повноцінним та цивілізованим. Віталій Журавський зазначив: "Введення курсу християнської етики не суперечить сьогоденному відокремленню Церкви від держави і Церкви від школи. Так, Церква від держави відокремлена, але вона невідокремлена від людей. Так само, як і школа невідокремлена від суспільства. По-друге, в інших країнах Європи в системі освіти є викладання Слова Божого, Закону Божого чи християнської етики. Ми будемо викладати курс "Основи християнської етики в Україні", тому що в переважній більшості Україна є християнською державою. Таке саме право мають іудеї, мусульмани і в нашій країні. Вся основа нашої педагогіки від часів хрестителя нашої держави князя Володимира до Ушинського – це педагогіка, яка базується на християнських цінностях". Мер Києва Леонід Чернівецький до цього додав: "Що стосується законодавства, то ніяких проблем з цим немає. Якщо батьки в якійсь школі захочуть ввести предмет "Християнська етика", чи попросять допомоги в цьому у місцевої православної парафії, а наша країна історично православна, то, зустрівши якісь перепони з боку директора, вчителів чи влади, вони легко виграють цю справу в суді".
Голова Православного педагогічного товариства протоієрей Анатолій Затовський підкреслив, що вже не перший рік православні педагоги ведуть клопітку роботу по впровадженню основ християнських цінностей в систему освіти України, На сьогоднішній день існує певний досвід викладання цього предмета в школах, видані підручники досвідчених сучасних педагогів, вирішене питання створення курсів підвищення кваліфікації тих вчителів, які будуть викладати цей предмет. Жодних проблем, зокрема міжконфесійних, по впровадженню "Християнської етики" вже у вересні цього року не існує. "У минулому році, після того, як Президент підписав указ від 16 червня 2005 року про введення даної дисципліни в систему шкільної освіти, було створено комісію, в яку увійшли представники традиційних для України християнських конфесій, науковці і вчителі. Комісія прийняла концепцію – курс "Основи християнської етики" для учнів, які належать до християнських конфесій, та курс навчальних програм під назвою "Релігійна етика" для учнів нехристиянських віровчень". Вже з 1 вересня наші діти почнуть вивчати новий предмет, який дозволить їм доторкнутися до багатовікової історії християнства, яке є культуро- та державоутворюючим в нашому суспільстві. Християнські цінності, як завжди були лейтмотивом вітчизняної педагогіки, на яких споконвіку базувалися світогляд, менталітет, благочестя нашого народу, нарешті, займуть своє законне місце в системі освіти України.
А Віталій Журавський зазначив: "З 1 вересня цього року в столичних школах буде викладатися новий предмет – "Основи християнської етики в українській культурі". За рекомендаціями міського голови Леоніда Черновецького був проведений аудит серед директорів столичних шкіл, який показав, що кожен 10-й директор просить ввести даний предмет. Тому ми вирішили, що у 2006-2007 навчальному році в усіх школах столиці буде введено цей предмет в початкових класах. І батьки, і суспільство, і школа повинні дбати про духовний світ дитини. Ми впевнені, що треба боротися за культуру нашого народу, треба боротися проти корупції, неправди, несправедливості. Як боротися? На мою думку, відповідь проста – людина, яка вихована на засадах християнського світогляду, ніколи не буде вбивати, ображати і т.д.і. Приймаючи це рішення, міська влада врахувала думки та побажання педагогічних рад і батьків. А в тому випадку, якщо в класі умовно 25 дітей і хтось із батьків буде атеїстом чи фундаментальним іудеєм, мусульманином, то ця дитина не буде відвідувати цей обов'язковий предмет, але цю годину вона буде працювати у бібліотеці під наглядом вчителя-організатора. Переважна ж більшість дітей буде вчити цей предмет, тому що Україна – християнська держава, – зазначив пан Журавський. – До того ж я переконаний, що переважна більшість іудеїв і мусульман теж будуть вивчати цей навчальний предмет. Наскільки це відповідає сьогоденню? На 100% ! Тому що в сучасній Європі читається курс Закону Божого, Слова Божого, історія виникнення обряду і т.д. Цей предмет націлений на те, щоб виховати моральну, духовно здорову людину. Ми хочемо наблизити якість нашої освіти до європейських стандартів".
Також на форумі обговорювали експеримент із зовнішнього тестування випускників шкіл в якості способу боротьби з корупцією. На думку міського голови Леоніда Черновецького, тестування є ефективним засобом проти корупції в школах. З цього приводу протоієрей Андрій Ткачов зазначив: "Питання корупції, яке так гостро тут обговорюється, належить до сфери моралі... Допомогти вирішити моральні питання в нашому суспільстві зможе впровадження в систему освіти християнських цінностей, зокрема предмету "Християнська етика", тому що високодуховних та моральних людей, яким можна буде довірити в майбутньому долю нашої країни, треба виховувати змалку!”

 

28.07.2006. КИЕВ. Определены лучшие православные издания и журналисты года.

Ежегодно, в День празднования св. равноапостольного князя Владимира, определяются лучшие церковные СМИ и журналисты. По итогам работы за 2005-2006 гг. Блаженнейшим Митрополитом Владимиром определены лучшие в восьми номинациях."Православным журналистом года" стала настоятельница одесского Свято-Архангело-Михайловского женского монастыря игуменья Серафима (Шевчик). Так оценены ее многочисленные публикации и труды по вопросам церковной истории и истории церковно-государственных отношений.
Лучшей епархиальной газетой признана "Летопись Православия" (Запорожская епархия), главный редактор архиепископ Запорожский и Мелитопольский Василий.
Лучшим богословским изданием – журнал "Андреевский вестник" (Одесская епархия), главный редактор архимандрит Евлогий (Гутченко).
Лучшим епархиальным журналом – "Наша Церква" (Владимир-Волынская епархия), выпускающий редактор Виктор Мартыненко.
В номинации "лучшее православное издании для детей" второй год подряд победил журнал "Радость моя" (Донецкая епархия), главный редактор митрополит Донецкий и Мариупольский Иларион.
Лучшим православным изданием для молодежи стал "Отрок. Ua" (Киевская епархия), главный редактор архимандрит Иона (Черепанов).
Лучшей епархиальной пресс-службой УПЦ признана пресс-служба Днепропетровской епархии, руководитель диакон Георгий Скубак. "Открытием года стал" епархиальный сайт Полтавской епархии, главный редактор епископ Полтавский и Кременчугский Филипп. Всем победителям были вручены Грамоты Блаженнейшего Митрополита Владимира, Почетные грамоты Национального союза журналистов Украины и "золотые перья" Пресс-службы УПЦ. Пресс-служба горячо поздравляет победителей и желает своим коллегам журналистких удач и творческих свершений.