За благословенням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України

Інтернет-версія газети
"Віра і культура"

Архів  
Рубрики
Віра і культура

  газета для всіх тих,
хто любить Православіє

№ 45

№ 46

№ 47


 
Релігія і наука Релігія і наука

БІБЛІЙНА АРХЕОЛОГІЯ:
ЦАРСТВО ДАВИДА ТА СОЛОМОНА

Закінчення, початок див. ВіК. №2 (45) 2009 р.

Біблеїсти XIX – поч. XX ст. намагалися визначити метр єврейських віршів виходячи з уявлень про європейське віршування. Широко використовувалися такі терміни як "2+2" або "метр 3+2", що вказують, що дистих має два ударних склади в кожному рядку, або що за трьома частками випливають дві. Якщо рядок не підходив під гіпотетичний метр, її часто виправляли, і Biblia Hebraica буяє позначками виправлення "m cs" (metri causa – "заради метра"). Однак ці теорії одержали свій розвиток до виявлення угаритської поезії. Грецьку й латинську поезію можна "сканувати", визначивши ритм коротких і довгих складів, а потім отриманому ритмічному малюнку кожного рядка дати назва. Використалися такі терміни, як "ямбічний пентаметр" (п'ять стоп, кожна з яких – ямб або чергування ненаголошеного або ударного складів) або "дактилічний гекзаметр" (шість стоп, кожна з яких – дактиль), тобто два ударних й один ненаголошений склади й т.д. Такі терміни іноді додавалися до єврейської поезії, однак вчені сьогодні визнають, що це неможливо без нав'язування віршованого малюнка або серйозної зміни тексту.

З 1929 р. у Рас Шармі знайдена безліч глиняних табличок, що містять релігійні тексти, включаючи велику кількість поезії, досить схожої на поезію Старого Завіту. До табличок не доторкалися з тих пір, як вони були поховані при руйнуванні угаритської бібліотеки в XIV ст. до Р.Х., тому відсутня можливість наступних змін, зроблених редакторами або переписувачами. Отже, вони являють собою чисті факти, на яких можна будувати теорію семітської літератури. Через угаритських дослідження більш неможливо припускати в єврейській поезії наявність широко розвиненої ритмічної структури, такий як ямбічні або анапестні стовпи. Широкомасштабне виправлення "заради ритму" більш неприйнятно. Повна зневага до з'єднаних слів для того, щоб пристосувати текст до заданої метричної схеми, як це робиться в Biblia Hebraica, також не може бути прийнято. Однак визнати певну структуру наголосів, що утвориться природно зі слів або груп слів у рядках, безсумнівно, необхідно. Ця структура, однак, не може бути більше регулярної, чим структура угаритської поезії. Г.Л. Гінсберг вказав, що в сірійських і палестинських поетів був стандартний "арсенал", стійких синонімічних пар, які зустрічаються постійно й, як правило, у тім же порядку. Існує двадцять шість подібних пар, у тому числі: r's "голова" – qdqd "тім'я"; 'rs "земля" – 'pr "порох"; yd "рука" – ymn "десниця"; 'yb "ворог" – sr "супротивник, пригноблювач"; ' lp "тисяча" – rbb "десять тисяч". Ці й інші аналоги використаються й у єврейській поезії.

Ще одне явище, що заслуговує уваги, – використання послідовних чисел, тобто конструкції "х, х+1: Один раз сказав Бог, І двічі почув я це (Пс. LXI, 12).

Таким чином, не можна не погодитися з наступним висновком В. Ф. Олбрайта: "У світлі угаритських залишків ханаанейської релігійної літератури, багато псалмів можуть бути відсунуті назад до ранніх часів Ізраїлю, не пізніше X століття. Тому немає вже необхідності відмовлятися від дат, пов'язаних з ім'ям Давида відносно цих псалмів". Крім доказу не пошкодження тексту Псалтирі, біблійна археологія дала деякі подання про давньосхідні музичні інструменти, що використовувалися в храмовому богослужінні – тимпанів, арф, псалтирей (мал.1), труб (мал.2), систр і кімвалів (мал.3).

Протоієрей Ростислав Снигирьов
(проректор Калужського Духовного училища)
    
  
№ 47
січень 2010 року

Зміст номера:

З Рiздвом Христовим !

Храмове свято

З Рiздвом Христовим! проповідь Предстоятеля

Слово на Рождество Христово Святителя Григория Чудотворца

Храм Рiздва Христового, що споруджується на Лiвоберiжжi

Біблійна археологія: Царство Давида та Соломона

Настанови Святих отцiв

Суеверия на кануне и во время празднования Рождества

"Волсви же со звездою путешествуют..."

Дед Мороз или Санта Клаус ?

"Христос рождается"

Последнее причастие Патриарха

Святкова кулінарія

Истории, рассказанные у костра

Новинки видань i кiноiндустрiї

Новини звідусіль

Церковна поезiя

Різдвяна ялинка. Дитячий додаток

 
 
 

Газета "Вiра i культура"
Заснована парафією Різдва Христового в Харківському р-ні м. Києва.
Реєстраційне свідоцтво Кі№460 видане Міністерством iнформації України 22 лютого 2000 року.

Головний редактор:
прот. Василій Біляк;
відповідальний редактор,
компьютерна верстка,
худ. дизайн: Олег Степанов,
літ редактор: Тетяна Шкарупа

Адреса “ВіК”:
02098 Київ,
вул. Шумського, 3.
Храм Різдва Богородиці,
для ВіК (“Віра і культура”).
E-mail:
eklesia_arh@ukr.net

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
 

Співпрацюйте з нами на сторінках наших видань "Православна газета", "Кирилиця", "Камо грядеши" "Віра і культура".

Дописувачів "ВіК" запрошуємо до співпраці. Надсилайте нам короткі повідомлення про ювілейні події з ваших єпархій.
 


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Світло Православ'я`

Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
  Rambler's Top100

Rambler's Top100 Service
TopList
З   8.6.2000

 

 
 

 

На початок сторінки

Hosted by uCoz