Настанова пастиря

ДОСТОЙНИЙ ПЛІД ПОКАЯННЯ

Усе в Божому світі має свою мету і своє призначення. Кожен подих по-своєму хвалить Творця і служить загальній користі. Усе в житті повинно приносити свої плоди. Древо, що не приносить плоду, приречено на винищення. Людина – вінець творіння. Начальник життя – Бог очікує від людини відповідних плодів. Тому нам мають бути близькі слова святого Євангелія: "Створить же достойний плід покаяння" (Мф. 3, 8).

Ідучи своїм життєвим шляхом, ми неминуче наближаємось до тієї межі, за якою вже немає можливості приносити добрі плоди. Господь Вседержитель, Творець світу, любить справу рук Своїх – людину, створену за образом Його і подобою, і чекає від нас добрих плодів, поки ми маємо для цього можливість. Час Великого посту, браття й сестри, є для нас Божим даром, користуючись яким можна принести достойні плоди – у славу Божу, для власного спасіння. Необхідно скористатися цим даром для того, щоб створити гідні плоди правди й миру, покаяння і святості, без яких неможливо наслідувати Царство Боже. Без Бога ми не можемо нічого робити, однак, без нашої волі Господь не може спасти нас. Він – святість, ми – неміч. Усвідомлюючи це, Свята Церква у дні Великого посту підносить особливі молитви, прохаючи Господа зміцнити наші сили й спонукати нас на справу покаяння. Покаяння – це лікування й очищення, це можливість принести Богу добрі плоди. На шляху покаяння багато труднощів. Царство Боже, за свідченням Святого Євангелія, не дається так просто, воно здобувається зусиллями і трудом, і лише той, хто доклав багатьох зусиль, може його наслідувати.

Що ж потрібно від того, хто приступає до покаяння, до сповіді? Що необхідно для того, щоб сповідь була щирою, богоугодною і сприяла нашому спасінню? Від того, хто кається, потрібний свідомий осуд своїх гріхів, твердий намір виправити своє життя, віра у Христа і надія на Його милосердя.

Отже, насамперед нам потрібне самозасудження. Якщо ми не бачимо своїх гріхів, треба молитися Богу, щоб Він допоміг їх побачити. Не випадково так часто в церкві повторюються слова молитви святого Єфрема Сиріна:

"Господи! Даруй ми зрети моя прегрешения...".

Також потрібно мати щире бажання і намір змінити своє життя. Звернімо й на це увагу. Будемо намагатися, прийнявши Таїнства Сповіді та Причастя, не повторювати беззаконь, не обманювати більше себе, не говорити неправду Богу, зневажаючи цим Божественні Таїнства.

Від нас потрібна віра у Христа і надія на Його милосердя. Кожен, хто приступає до сповіді, має вірувати, що Сам Христос приймає його сповідання, і Він один у змозі очистити і спасти. За нас Він пролив Свою святу Кров, яка очищає нас, якщо маємо сердечну віру й добрі наміри. "Майте віру Божу" (Мк. 11, 23); "По вірі вашій нехай буде вам", – говорить Господь (Мф. 9, 29).

У дні святого Великого посту подбаємо про виправлення нашого життя та принесемо Богу спасінні плоди покаяння. Амінь.