Настанова пастиря

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦI

Слово Боже навчае,
що кожен з нас є храмом Духа.

"Одного прошу я вiд Господа, буду жадати того, щоб я мiг перебувати в Господньому домi у всi днi свого життя, щоб я мiг оглядати Господню красу i до храму Його приходити!"  (Пс. 26, 4).

Так вигукує святий псалмоспівець Давид. Слова його доречно згадати сьогодні, коли ми разом з усією Церквою святкуємо подію Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, престольний день нашого храму.

У житті християнина храм – особливе, найсвященніше місце. Свідоцтво тому – історія і життя Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці. Благочестиві батьки Її – Іоаким і Анна, виконуючи обітницю, дану Богу, приводять Отроковицю Марію до храму на виховання, щоби стала Вона згодом Пречистим Храмом Спасовим, багатоцінним палацем, священним скарбом слави Божої та небесною оселею. Свята Церква у богослужбових текстах згадує про те, що сьогодні Ангели Божі, дивуючись, оспівують входження до храму Богоматері. Дивуються цій події небесні сили. Дивуємося й ми, земнородні, благоговійно шануючи Пресвяту Діву, Яка досягла досконалості й святості, сподобилася ангельського відвідування та осінення Святим Духом, Яка стала Божою Матір'ю, Заступницею роду християнського. Храм – це місце особливої присутності Божої. У храмі Господь перебуває у Святих Дарах. У храмі ми зустрічаємося з Богом, зі святими небожителями й один з одним. У храмі ми молимося, отримуємо відпущення гріхів і освячуємося. Наша спільна молитва у храмі доходить до небес і зводить на нас милість і благість Божу. Стоячи у храмі, дехто з нас дратується, дехто не може позбавитися сторонніх думок, розумом і серцем перебуває десь далеко, вирішуючи свої життєві проблеми, а дехто щиро й гаряче молиться. І ця теплота одних, нехай небагатьох, завжди надолужує і зігріває черствість і холодність інших. Спільна молитва об'єднує всіх присутніх, дає змогу єдиним серцем і єдиними устами славити Бога. Пресвята Діва у храмі Божому молитвою, читанням Слова Божого й постійною працею створювала Свою душевну й тілесну чистоту, досягала досконалості і святості. Ми теж маємо таку можливість, оскільки сьогодні у храмах Божих читається Слово Боже, здійснюються молитви, Таїнства Святої Церкви, подається людям багатство Божої Благодаті. У храмі Божому Пресвята Діва явила всьому світові найвищий приклад Своєї твердої віри, глибокої любові та істинної надії. Вона показала нам приклад безперестанного стояння перед Богом, того стояння, початок якому Вона поклала у храмі Божому і освятила Своїм подвигом. Це стояння перед Богом думкою, серцем, розумом і душею є священним обов'язком не лише для чернецтва, котре залишило світ і присвятило себе Богу, воно необхідне для кожного віруючого, що бажає наслідувати життя вічне. Слово Боже навчає, що кожен з нас є храмом Духа, який живе в нас (1Кор. 3, 16). Святий апостол Павел саме тому закликає нас піклуватися про свою чистоту і святість. Часто внутрішній храм людини буває зіпсований гріхом: "Храм носяй телесный весь осквернен". Необхідно дух свій спрямовувати до храму святого, просячи щедрого Бога очистити нас благоутробною Його милістю. Необхідно частіше звертатися і до Преблагословенної: "На спасенія стези настави мя, Богородице, й Твоими молитвами избави мя от всякія нечистоты". Будучи храмом Духа Божого, що живе в нас, згадуючи Введення у храм Преблагословенної Богородиці, скажемо разом з пророком Давидом: "Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг перебувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню красу і до храму Його приходити!" (Пс. 26, 4). Амінь.