Слово Предстоятеля

Нині радіють небеса, радіє і земля. Про радість співає нині Свята Церква: “Рождество Твое, Богородице Дево, радость возвести всей вселенней”. Радість ця, брати та сестри, полягає у тім, що Бог дав світу Преблагословенну Владичицю і Богородицю. З Її Різдвом прийшла у світ радість. Її пришестя свідчило про те, що людина не залишена гинути у гріхах, що Господь хоче спасти усіх. Над світом має зійти Сонце правди – Христос Бог. Вона приходить, щоб послужити вмістилищем для Невмістимого, стати Кіотом найбільшої Святині у світі, принести та явити у Своїх материнських обіймах Сина Єдинородного – нашого Христа і Бога. Ось чому з такою радістю Церква прославляє Її нині, іменуючи Матір'ю Христа Бога, Царицею неба і землі, порівнює Її з ранковою зіркою, що сповіщає про початок божественного дня!

Віруючі люди з особливою радістю та духовним зворушенням іменують Її Заступницею грішного людства. Заступатися за беззаконних людей та недостойних – нелегка місія. Нелегкою вона є і для Божої Матері. Адже ми настільки різні у своїх падіннях, злочинах та гріхах, настільки байдужі та озлоблені, що нам важко розкаятися, очистити себе і принести тим Їй радість. Багато хто з нас, грішників, забуває про Господа, не пам'ятає й про турботи Божої Метері; нам важко буває розкаятися: заважає нам молодість, безтурботність або вподобання земні. Коли людина здорова та благополучна, вона не дуже охоче розмірковує над своїми гріхами, про життя вічне, про високі матерії. Серед тих, хто лишився здоров'я чи благ земних, багато теж не згадують про Бога, про Божу Матір, тому що зневіряються через слабкість своєї віри. У якому б стані не перебувала людина – вона дитя Боже і дитя Матері Божої. Вона для всіх: і добрих, і злих, тих, хто вагається та мало вірує, немічних та сильних, тих, хто живе й тих, хто вмирає – для всіх Вона Заступниця старанна. Вона молить Сина Свого про всіх нас. Нелегко Божій Матері бути Заступницею роду людського. Ми самі собі створюємо труднощі, будуємо стіни, що розділяють нас з Богом і Заступницею нашою – Божою Матір'ю. Але понад усе Її материнська любов, Її гаряча молитва й постійне заступництво. Для Неї дорогі всі діти. Син Божий не може не почути Її прохань про рід людський. Він Їй говорить: “Проси, Мати, в Мене, Я не відвернусь, але виконаю будь-яке прохання Твоє”. Молитва кожної земної матері не проходить безслідно, тим більше молитва Тієї Матері, Яка вміщає у Собі всю повноту материнства і любові.

Матір блаженного Августина, свята Моніка, слідувала за ним із міста у місто. Вона не могла врятувати його, але вона ходила його грішними стопами й зрошувала їх сльозами материнської любові та надії, щоб син її виправиться. Коли вона прийшла до старця Амвросія за порадою, той їй сказав: сльози матері безслідно не пропадають. І справді, син її навернувся. Згодом він став великим учителем Церкви християнської. Це один із безлічі прикладів материнської любові та турботи про дітей. Божа Матір вболіває за нас, плаче з нами й про нас. Вона, не змовкає, просить у Господа милості нам, грішним людям. По Її молитвах Господь посилає нам все необхідне для життя тимчасового та вічного. Ось чому ми завжди звертаємося до Неї й просимо: "Всех нас заступи, о Госпоже, Царице и Владычице. Всем полезная даруй и вся спаси, Богородице Дево: Ты бо еси Божественный покров рабом Твоим". Аминь.